DIGITAL INHERITANCE OF SOCIAL MEDIA ACCOUNTS: BALANCING PRIVACY RIGHTS AND SUCCESSION UNDER UAE AND EUROPEAN LAW
1. Introduction. – 2. Research Methodology. – 3. Legal Framework Governing Digital Privacy and Digital Inheritance. – 3.1. The Legal Nature of Digital Privacy. – 3.2. Digital Assets and Digital Inheritance. – 4. Comparative Legal Approaches to Digital Inheritance. – 4.1. European Legal Approaches. – 4.2. The UAE Legal Position. – 4.3. Comparative Synthesis: From National Rules to Common Regulatory Functions. – 5. Reconciling Privacy Rights and Succession: A Comparative Regulatory Framework. – 5.1. A Functional Legal Classification of Social Media Accounts. – 5.2. Balancing Test between Privacy and Succession. – 5.3. Comparative and Transnational Legislative Principles. – 6. Discussion: Access to Justice, Platform Power, and Comparative Legal Development. – 7. Conclusion.
Abstract
Background: Social media accounts increasingly combine economic value, personal communications, intellectual property, and data concerning both account holders and third parties. After death, heirs may seek access to administer the estate while platforms invoke privacy, confidentiality, or contractual restrictions. The legal problem is especially difficult because Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council of 27 April 2016, known as the General Data Protection Regulation (GDPR), does not itself govern the personal data of deceased persons; European national approaches remain fragmented, and UAE law contains modern succession and data protection rules but no express regime for social media inheritance. This study examines whether, and under what conditions, social media accounts should pass to heirs, and how legal systems can reconcile succession with post-mortem privacy.
Method: The article uses doctrinal, analytical, and functional comparative methods. It examines the GDPR, Article 8 of the European Convention on Human Rights, French post-mortem data legislation, German Federal Court of Justice case law on a deceased person’s Facebook account, the UAE Personal Data Protection Law, and the current UAE Personal Status Law. Secondary sources were restricted to scholarship directly addressing digital succession, post-mortem privacy, digital assets, platform contracts, and online-account inheritance. Germany and France serve as contrasting European models, while the UAE offers a case study of legislative silence at the intersection of succession and data protection.
Results and Conclusions: The comparison shows that neither automatic inheritance nor absolute privacy provides an adequate solution. The article proposes a functional classification distinguishing personal, commercial, and mixed accounts, together with a structured judicial balancing test. It further identifies six comparative principles: separating account transmissibility from content disclosure; respecting lifetime digital directives; protecting third-party communications; ensuring proportionate judicial access; preventing platform terms from defeating mandatory rights; and addressing cross-border enforceability. These principles are relevant not only to UAE reform but also to European and international legal development. Digital inheritance should therefore be treated as an access-to-justice problem requiring transparent platform procedures, legally supervised remedies, and regulatory coordination across succession, privacy, contract, and data protection law.
About Authors
Enas Mohammed AlQodsi *
PhD in Law, Associate Professor at the Private Law Department, College of Law, United Arab Emirates University, Al Ain, United Arab Emirates
enas.alqodsi@uaeu.ac.ae
https://orcid.org/0000-0003-4643-9660
Corresponding author, responsible for Conceptualisation; Methodology; Formal analysis; Investigation; Project administration; Supervision; Validation; Writing – original draft; Writing – review & editing.
Sumaya Aljahoori
PhD in Law, Assistant Professor at the Public Law Department, College of Law, United Arab Emirates University, Al Ain, United Arab Emirates
s.aljahoori@uaeu.ac.ae
https://orcid.org/0000-0001-8746-9490
Co-author, responsible for Conceptualisation, Investigation, Resources, Formal analysis, Validation, Writing – review & editing.
Habiba Al Shamsi
PhD in Law, Associate Professor at the Private Law Department, College of Law, United Arab Emirates University, Al Ain, United Arab Emirates
habiba.saif@uaeu.ac.ae
https://orcid.org/0009-0006-9861-2161
Co-author, responsible for Conceptualisation, Methodology, Formal analysis, Supervision, Validation, Writing – review & editing.
Abouelwafa Ibrahim
PhD in Law, Professor at the Public Law Department, College of Law, United Arab Emirates University, Al Ain, United Arab Emirates
abouelwafa.ibrahim@uaeu.ac.ae
https://orcid.org/0000-0003-1523-7927
Co-author, responsible for Investigation, Resources, Formal analysis, Validation, Writing – review & editing.
Omar Younes
LL.B. Candidate, Private Law Department, College of Law, United Arab Emirates University, Al Ain, United Arab Emirates
https://orcid.org/0009-0009-3365-3132
Co-author, responsible for Investigation, Data curation, Resources, Writing.
Competing interests: The authors declare no competing interests or conflicts of interest related to this research.
Disclaimer: The opinions and views expressed in this manuscript are solely those of the authors and have not been influenced by any organisation or institution.
Funding Statement
This research was supported by United Arab Emirates University under Research Grant 12L022.
The APC for this publication was funded by the authors and their institution in accordance with the AJEE Charges Policy.
Rights and Permissions
Copyright: © 2026 Enas Mohammed AlQodsi, Sumaya Aljahoori, Habiba Al Shamsi, Abouelwafa Ibrahim, Omar Younes. This is an open-access article distributed under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited.
Editors
Managing Editor – Valentina Krivolapova. English Editor – Robert Reddin. Ukrainian Editor – Liliia Hartman.
References
1. Al Ali AA and Mohammed NA, ‘Legal Characterization of Electronic Inheritance Matters and Its Impact on Determination of Applicable Law in United Arab Emirates’ (2025) 20(1) International Journal of Criminal Justice Sciences 68 <https://doi.org/10.5281/zenodo.20105> accessed 30 June 2026
2. Banta NM, ‘Inherit the Cloud: The Role of Private Contracts in Distributing or Deleting Digital Assets at Death’ (2014) 83(2) Fordham Law Review 799 <https://ir.lawnet.fordham.edu/flr/vol83/iss2/16> accessed 30 June 2026
3. Buitelaar JC, ‘Post-Mortem Privacy and Informational Self-Determination’ (2017) 19(2) Ethics and Information Technology 129 <https://doi.org/10.1007/s10676-017-9421-9> accessed 30 June 2026
4. Castillo Parrilla JA, ‘The Legal Regulation of Digital Wealth: Commerce, Ownership and Inheritance of Data’ (2021) 29(5) European Review of Private Law 807 <https://doi.org/10.54648/erpl2021042> accessed 30 June 2026
5. Elhag Eldosh EM, ‘Digital Estate Management in UAE Law: An Original Legal Jurisprudential Study’ (2026) 14(2) Malaysian Journal of Syariah and Law 375 <https://doi.org/10.33102/mjsl.vol14no2.1096> accessed 30 June 2026
6. Fuchs A, ‘What Happens to Your Social Media Account when You Die? The First German Judgments on Digital Legacy’ (2021) 22(1) ERA Forum 1 <https://doi.org/10.1007/s12027-021-00652-y> accessed 30 June 2026
7. Gesley J, ‘Germany: Federal Court of Justice Rules Digital Social Media Accounts Inheritable’ (Library of Congress, 7 September 2018) <https://www.loc.gov/item/global-legal-monitor/2018-09-07/germany-federal-court-of-justice-rules-digital-social-media-accounts-inheritable/> accessed 30 June 2026
8. Harbinja E, ‘Legal Aspects of Transmission of Digital Assets on Death’ (PhD thesis, University of Strathclyde 2017) <https://doi.org/10.48730/hkaa-8435> accessed 30 June 2026
9. Harbinja E, McVey M and Edwards L, ‘Post-Mortem Privacy and Digital Legacy: A Qualitative Enquiry’ (2024) 21 SCRIPTed 4 <https://doi.org/10.2218/scrip.210024.4> accessed 30 June 2026
10. Hofstede SR, ‘Digital Inheritance in Comparative Law’ (2026) 2(1) Eurasian Journal of Comparative Law 1 <https://izlik.org/JA25UR87KN> accessed 30 June 2026
11. Maspes I, ‘Digital Inheritance, Right of the Heirs to Access to the Deceased User’s Account, Non-Transferability Clauses: An Overview in the Light of Two Judgments Issued by Italian Courts’ (2022) 8(1) The Italian Law Journal 407 <https://air.unimi.it/handle/2434/948114> accessed 30 June 2026
12. Mikk T and Sein K, ‘Digital Inheritance: Heirs’ Right to Claim Access to Online Accounts Under Estonian Law’ (2018) 27 Juridica International 117 <https://doi.org/10.12697/JI.2018.27.12> accessed 30 June 2026
13. Szwajdler P, ‘Digital Assets and Inheritance Law: How to Create Fundamental Principles of Digital Succession System?’ (2023) 31(2) International Journal of Law and Information Technology 144 <https://doi.org/10.1093/ijlit/eaad014> accessed 30 June 2026
Reviews for article
Add a Review
АНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Дослідницька стаття
ЦИФРОВЕ СПАДКУВАННЯ ОБЛІКОВИХ ЗАПИСІВ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: БАЛАНС МІЖ ПРАВОМ НА ПРИВАТНІСТЬ І СПАДКУВАННЯМ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ ОАЕ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ
Енас Мохаммед Аль-Кодсі*, Сумая Аль-Джахурі, Хабіба Аль-Шамсі, Абуельвафа Ібрагім, Омар Юнес
АНОТАЦІЯ
Передумови. Облікові записи в соціальних мережах дедалі частіше поєднують у собі економічну цінність, приватне листування, об’єкти інтелектуальної власності, персональні дані як власників облікових записів, так і третіх осіб. Після смерті власника облікового запису спадкоємці нерідко вимагають надання доступу до нього для належного управління спадщиною, тоді як онлайн-платформи посилаються на необхідність захисту приватності, конфіденційності або на договірні обмеження. Ця правова проблема значно ускладнюється тим, що Загальний регламент про захист даних (GDPR) не поширюється на персональні дані померлих осіб, підходи національних правових систем європейських держав залишаються неоднорідними, а законодавство ОАЕ, попри наявність сучасних норм у сфері спадкування та захисту персональних даних, не містить спеціального правового режиму спадкування облікового запису в соціальних мережах. У цьому дослідженні з’ясовано, чи переходять облікові записи в соціальних мережах до спадкоємців і на яких підставах, а також як правові системи можуть узгодити спадкове правонаступництво із захистом приватності після смерті особи.
Методи. У статті застосовано догматичний (формально-юридичний), аналітичний та функціонально-порівняльний методи. Досліджено положення GDPR, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законодавство Франції щодо захисту цифрових даних після смерті особи, судову практику Федерального верховного суду Німеччини у справі стосовно доступу до облікового запису померлої особи у Facebook, Закон ОАЕ про захист персональних даних та чинний Закон ОАЕ про особистий статус. Аналіз вторинних джерел обмежено науковими працями, безпосередньо присвяченими цифровому спадкуванню, посмертній приватності, цифровим активам, договірним умовам онлайн-платформ та успадкуванню облікових записів. Німеччину та Францію розглянуто як контрастні європейські моделі, тоді як ОАЕ є прикладом відсутності спеціального законодавчого регулювання на перетині спадкового права та права захисту персональних даних.
Результати та висновки. Порівняльний аналіз свідчить, що ні модель автоматичного спадкування, ні абсолютизація права на приватність не забезпечують належного вирішення проблеми. Автори пропонують функціональну класифікацію, яка розмежовує особисті, комерційні та змішані облікові записи, а також структурований алгоритм судового зважування конкуруючих прав та інтересів. Крім того, виокремлено шість порівняльно-правових принципів: розмежування переходу права на обліковий запис і розкриття його змісту (контенту); врахування цифрових розпоряджень особи, зроблених за життя; захист конфіденційності комунікацій за участю третіх осіб; забезпечення пропорційного доступу на підставі судового рішення; недопущення позбавлення спадкоємців прав, гарантованих імперативними нормами права, на підставі стандартних договірних умов онлайн-платформ; подолання колізій та забезпечення виконання судових рішень у транскордонних правовідносинах. Зазначені принципи мають значення не лише для реформування законодавства ОАЕ, а й для розвитку європейського та міжнародного права. Отже, цифрове спадкування слід розглядати як проблему забезпечення доступу до правосуддя, що потребує реалізації прозорих процедур, запроваджених онлайн-платформами, судового контролю за застосуванням засобів правового захисту та узгодженого регуляторного підходу на перетині норм спадкового, договірного права, законодавства про захист приватності та персональних даних.
Ключові слова: Цифрове спадкування; облікові записи в соціальних мережах; посмертна приватність; спадкове право; GDPR; законодавство ОАЕ; доступ до правосуддя.
Publication history
-
DETAILS FOR PUBLICATION
Date of submission: 08 Jul 2026
Date of acceptance: 03 Sep 2026
Online First Publication: 15 Oct 2026
Рublication: Nov 2026
Was the manuscript fast-tracked? - No
Number of reviewer reports submitted in the first round: 2 reports
Number of revision rounds: 1 round with major revisions
Technical tools used in the editorial process
Plagiarism checks - Turnitin from iThenticate
https://www.turnitin.com/products/ithenticate/
Scholastica for Peer Review
https://scholasticahq.com/law-reviews
Paperpal for Academic Editing & Proofreading
https://paperpal.com/
AI DISCLOSURE STATEMENT
AI was used to organise and structure the content.
How to cite it?
-
AlQodsi EM, Aljahoori S, Al Shamsi H, Ibrahim A and Younes O, ‘Digital Inheritance of Social Media Accounts: Balancing Privacy Rights and Succession under UAE and European Law’ (2026) 9(4) Access to Justice in Eastern Europe <https://doi.org/10.33327/AJEE-18-9.4-a0002023>
