The Procedural and Legal Consequences of an Unapproved Settlement Agreement in the Lawsuit
Summary: 1. Introduction. – 2. Settlement Agreements Signed by the Parties, in Respect of Which a Judicial Decision has not yet been made to Approve or to Refuse Approval. – 3. Settlement Agreements Signed by the Parties, the Approval of Which Was Denied by the Court. – 4. Conclusions.
Abstract
This article considers the issues of procedural legal consequences of settlement agreements that were not approved by the court. It researches the fundamentally different models of legislative regulation that could be applied to settlement agreements signed but not approved by the court. An attempt is made to identify certain features of the legal force of a judicial decision on the refusal to approve a settlement agreement. Special approaches are justified to resolve some specific issues arising in the distribution of court costs.
About Authors
Abushenko Dmitry, Dr. Sc. (Law), Professor at the Civil Process Department of Ural State Law University (Russian Federation), Scientific Advisor of the East European Law Research Center (Germany)
References
Reviews for article
Add a Review
Анотація. У статті досліджується проблематика процесуально-правових наслідків незатверджених судом мирових угод. Зокрема, аналізуються принципово різні базові моделі, на основі яких могло б здійснюватися законодавче регулювання підписаних, але не затверджених судом, мирових угод. У цьому відношенні виділяються два принципово різні підходи, які визначають правове значення підписаних сторонами після порушення судової процедури угод (і, зокрема, мирових угод): перша базується на тому, що сторона, яка підписала документ, вже тим самим висловила свою волю до здійснення певної процесуальної дії (зобов'язувальна модель); друга модель заснована на іншій базовій підставі - саме підписання угоди тут розглядається лише як формальна передумова для реалізації процесуальної дії, адресатом якого є суд (цю модель можна назвати моделлю необхідних співспрямованих волевиявлень). При їх порівнянні, робиться висновок про необхідність віддати перевагу зобов’язувальній моделі. Аргументами на її користь є підтримка стабільності обігу, надання сторонам можливості використовувати гнучкі правові інструменти, а також укріплення поваги до досягнутих домовленостей. Робиться спроба виявити окремі особливості конкретних властивостей законної сили судового рішення про відмову в затвердженні мирової угоди. Обґрунтовуються спеціальні підходи для вирішення деяких питань, що виникають під час розподілу судових витрат. Автор доходить висновку про те, що базовий підхід до розподілу витрат, понесених сторонами в зв'язку з судовим засіданням, в якому розглядалося питання про затвердження мирової угоди, повинен полягати в тому, що кожна сторона повинна розглядати такі витрати як власні (незалежно від підсумків вирішення спору по суті). Однак цілком припустимі випадки, коли незатвердження мирової угоди пов'язане виключно з діями (бездіяльністю) лише однієї зі сторін, і у такому разі судові витрати в частині, що стосується судового засідання, на якому вирішувалося питання про її затвердження, повинні бути покладені саме на таку сторону.
Ключові слова: мирова угода, судове рішення про відмову у затвердженні мирової угоди, юридичні наслідки судового рішення, судові витрати, відшкодування судових витрат третій стороні.
How to cite it?
-
D Abushenko, 'The Procedural and Legal Consequences of an Unapproved Settlement Agreement in the Lawsuit' (2019) No 3 (4) Access to Justice in Eastern Europe 12-32.
