The Model of Regulation of the Legal Profession in Kazakhstan and Foreign Jurisdictions: The Search for a Balance between State Monopoly and Self-Regulation
Summary: 1. Introduction. – 2. Methodology. – 3. Theoretical And Legal Foundations of Regulation. – 4. Regulatory Framework Governing Legal Assistance in Kazakhstan. – 4.1. Regulatory Framework for Advocates. – 4.2. Regulatory Framework for Legal Consultants. – 5. Regulation of Legal Assistance in Foreign Jurisdictions. – 5.1. Legal Services Regulation in the United Kingdom. – 5.2. The German Model of Legal Profession Regulation. – 5.3. Regulation of Legal Practice in Ukraine. – 6. Conclusion
Background: The increasing demand for qualified legal assistance underscores the need for effective regulation of the legal profession. Depending on the distribution of regulatory functions, three models exist: state regulation, self-regulation and co-regulation. In Kazakhstan, legal assistance is provided by advocates and legal consultants, who operate under different frameworks. Advocates function within a co-regulation model, combining state licensing with professional autonomy, while legal consultants are governed by a self-regulatory system, in which professional bodies oversee admission and oversight. This divergence complicates the development of a coherent and effective legal assistance system, prompting debate on the unification of their legal status and governance.
Jurisdictions with well-developed legal systems, such as the UK and Germany, predominantly employ co-regulation, balancing professional autonomy with public oversight. Several post-Soviet countries, including Ukraine and partially Kazakhstan, transitioned from state-controlled administrative regulation to self-regulation. The effectiveness of self-regulation, however, depends on the maturity and stability of its institutional foundation. In Kazakhstan, the self-regulatory system for legal consultants has already revealed structural weaknesses and requires reform. This study examines the regulatory model of the legal profession in Kazakhstan and selected foreign jurisdictions, identifies shortcomings in the national framework, and proposes recommendations for its enhancement.
Methods: The study employs theoretical and specialised legal research methods. Analysis and synthesis, combined with a systematic approach, enabled the collection and systematisation of relevant materials (scientific literature and legal acts), classification of regulatory models, identification of differences, assessment of their efficiency, and the development of recommendations. The formal legal method facilitated the examination of legal norms in various jurisdictions, while the comparative legal method allowed for a cross-jurisdictional comparison, highlighting distinctive features and best practices.
Results and Conclusion: Regulation of the legal profession is governed by one of three models– public administration, self-regulation, or co-regulation—each differing in the degree of state and professional involvement. In jurisdictions with well-established legal institutions, co-regulation that combines state supervision with professional autonomy is the prevailing approach. In countries with developing legal systems, self-regulation is often introduced. In Kazakhstan, advocates operate under a co-regulatory model, whereas legal consultants are governed by a self-regulatory framework that exhibits notable institutional weaknesses. The question of unifying these two professional groups under a single regulatory authority remains pertinent. Comparative analysis of national and foreign experiences has revealed practices that can inform improvements to the Kazakh regulatory framework.
Abstract
Background: The increasing demand for qualified legal assistance underscores the need for effective regulation of the legal profession. Depending on the distribution of regulatory functions, three models exist: state regulation, self-regulation and co-regulation. In Kazakhstan, legal assistance is provided by advocates and legal consultants, who operate under different frameworks. Advocates function within a co-regulation model, combining state licensing with professional autonomy, while legal consultants are governed by a self-regulatory system, in which professional bodies oversee admission and oversight. This divergence complicates the development of a coherent and effective legal assistance system, prompting debate on the unification of their legal status and governance.
Jurisdictions with well-developed legal systems, such as the UK and Germany, predominantly employ co-regulation, balancing professional autonomy with public oversight. Several post-Soviet countries, including Ukraine and partially Kazakhstan, transitioned from state-controlled administrative regulation to self-regulation. The effectiveness of self-regulation, however, depends on the maturity and stability of its institutional foundation. In Kazakhstan, the self-regulatory system for legal consultants has already revealed structural weaknesses and requires reform. This study examines the regulatory model of the legal profession in Kazakhstan and selected foreign jurisdictions, identifies shortcomings in the national framework, and proposes recommendations for its enhancement.
Methods: The study employs theoretical and specialised legal research methods. Analysis and synthesis, combined with a systematic approach, enabled the collection and systematisation of relevant materials (scientific literature and legal acts), classification of regulatory models, identification of differences, assessment of their efficiency, and the development of recommendations. The formal legal method facilitated the examination of legal norms in various jurisdictions, while the comparative legal method allowed for a cross-jurisdictional comparison, highlighting distinctive features and best practices.
Results and Conclusion: Regulation of the legal profession is governed by one of three models– public administration, self-regulation, or co-regulation—each differing in the degree of state and professional involvement. In jurisdictions with well-established legal institutions, co-regulation that combines state supervision with professional autonomy is the prevailing approach. In countries with developing legal systems, self-regulation is often introduced. In Kazakhstan, advocates operate under a co-regulatory model, whereas legal consultants are governed by a self-regulatory framework that exhibits notable institutional weaknesses. The question of unifying these two professional groups under a single regulatory authority remains pertinent. Comparative analysis of national and foreign experiences has revealed practices that can inform improvements to the Kazakh regulatory framework.
About Authors
Albina Kiyazova*
LLM, Leading Researcher of the Department of International Law and Comparative Law, Institute of Legislation and Legal Information of the Republic of Kazakhstan under the Ministry of Justice of the Republic of Kazakhstan
https://orcid.org/0009-0002-9865-5488
Corresponding author, responsible for conceptualization, formal analysis, methodology, investigation and writing – original draft.
Maygul Abilova
PhD, Director, Center for Academic Programs and Projects, Academy of Justice under the High Judicial Council of the Republic of Kazakhstan, Kazakhstan
https://orcid.org/0009-0003-3479-4929
Co-author, responsible for conceptualization, supervision and writing – review & editing.
Competing interests: No competing interests were disclosed.
Disclaimer: The authors declare that their opinion and views expressed in this manuscript are free of any impact of any organizations.
Rights and Permissions
Copyright: © 2025 Albina Kiyazova and Maygul Abilova. This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited.
Editors
Managing editor – Mag. Bohdana Zahrebelna. English Editor – Julie Bold. Ukrainian language Editor – Lilia Hartman.
References
1. Baimurat SM, ‘Improving the Quality of Legal Assistance’ (Zakon.kz, 20 February 2022) <https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=34236067> accessed 27 July 2025.
2. Doelker A, ‘Self-Regulation and Co-Regulation: Prospects and Boundaries in an Online Environment’ (LLM thesis, University of British Columbia 2010).
3. Dubrova N and Sarbasov B, ‘Legal Bases of State Regulation of Entrepreneurial Activity in the Republic of Kazakhstan’ (2017) 3-2 Actual Problems of Humanities and Natural Sciences 47.
4. Dzhaldybaeva A, ‘Prospects for the Development of Self-Regulation of the Legal Profession in Kazakhstan: Problems and Solutions’ [2025] Kazakhstan Law Review <https://kazlawreview.kz/perspektivy-razvitiya-samoregulirovaniya-yuridicheskoj-professii-v-kazahstane-problemy-i-puti-resheniya/> accessed 16 May 2025.
5. Gunningham N and Rees J, ‘Industry Self‐Regulation: An Institutional Perspective’ (1997) 19(4) Law and Policy 363, doi:10.1111/1467-9930.t01-1-00033.
6. Gunningham N, ‘Compliance, Enforcement and Regulatory Excellence’ in Coglianese C (ed), Achieving Regulatory Excellence (Brookings Institution Press 2017) 188, doi:10.2139/ssrn.2929568.
7. Heremans T, ‘Professional Services in the EU Internal Market: Quality Regulation and Self-Regulation’ (PhD thesis, Katholieke Universiteit Leuven, Instituut voor Europees Recht 2010).
8. Huyse L and Parmentier S, ‘Decoding Codes: The Dialogue between Consumers and Suppliers through Codes of Conduct in the European Community’ (1990) 13(3) Journal of Consumer Policy 253, doi:10.1007/BF00411510.
9. Kiyazova A, ‘Regulation of Professional Activity of Legal Consultants’ (2024) 2 Bulletin of the Institute of Legislation and Legal Information of the Republic of Kazakhstan 122.
10. Korioth S, ‘Legal Education in Germany Today’ (2006) 24(1) Wisconsin International Law Journal 85.
11. Michael DC, ‘The Use of Audited Self-Regulation as a Regulatory Technique’ (1995) 47(2) Administrative Law Review 171.
12. Ospanov K, Fundamentals of Law: A Textbook (5th edn, Jeti jarğı 2017).
13. Rees JV, Reforming the Workplace: A Study of Self-Regulation in Occupational Safety (Law in Social Context, University of Pennsylvania Press 1988).
14. Sarbasov B, Zhanuzakova L and Toleubekov A, ‘Actual Problems of Legislative Provision of Protection of the Rights of Entrepreneurs in the Implementation of Statecontrol and Supervision in the Republic of Kazakhstan’ (2024) 29(4) Bulletin of Karaganda University: Law Series 25, doi:10.31489/2024L4/25-37.
15. Schröder D, ‘Challenges of German First-Year Law Students – Empirical Results and Implications for Legal Education’ (2022) 3(1) European Journal of Legal Education 23.
16. Schultz U, ‘Legal Education in Germany – an Ever (Never?) Ending Story of Resistance to Change' (2007) in Olgiati V (ed), Higher Legal Culture and Postgraduate Legal Education in Europa (Edizioni Scientifiche Italiane 2008) 125.
17. von Bogdandy A, The German Sonderweg in Legal Education: Reflections for a General Debate in the Context of European Society (MPIL Research Paper Series no 2024-01, Max Planck Institute for Comparative Public Law and International Law 2024).
Reviews for article
Add a Review
АНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Дослідницька стаття
МОДЕЛЬ РЕГУЛЮВАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В КАЗАХСТАНІ ТА ІНОЗЕМНИХ ЮРИСДИКЦІЯХ: ПОШУК БАЛАНСУ МІЖ ДЕРЖАВНОЮ МОНОПОЛІЄЮ ТА САМОРЕГУЛЮВАННЯМ
Альбіна Киязова* та Майґуль Абілова
АНОТАЦІЯ
Вступ. Щораз більший попит на кваліфіковану правову допомогу підкреслює необхідність ефективного регулювання юридичної діяльності. Залежно від розподілу регуляторних функцій існують три моделі: державне регулювання, саморегулювання та співрегулювання. У Казахстані правову допомогу надають адвокати та юридичні консультанти, які працюють за різними принципами. Адвокати працюють за моделлю співрегулювання, що поєднує державний контроль з професійною автономією, тоді як юридичні консультанти підпорядковуються системі саморегулювання, у якій професійні організації контролюють допуск та здійснюють нагляд. Ця розбіжність ускладнює розробку узгодженої та ефективної системи правової допомоги, що спонукає до дискусій щодо об'єднання їхнього правового статусу та управління.
Юрисдикції з добре розвиненими правовими системами, такі як Велика Британія та Німеччина, переважно використовують співрегулювання, що збалансовує професійну автономію з громадським наглядом. Кілька пострадянських країн, зокрема Україна та частково Казахстан, перейшли від державного адміністративного регулювання до саморегулювання. Однак ефективність саморегулювання залежить від зрілості та стабільності його інституційної основи. У Казахстані система саморегулювання юридичних консультантів вже виявила структурні недоліки та потребує реформування. Це дослідження розглядає модель регулювання юридичної діяльності в Казахстані та окремих іноземних юрисдикціях, визначає недоліки в національній системі та пропонує рекомендації щодо її вдосконалення.
Методи. У дослідженні використовуються теоретичні та спеціальні методи юридичного дослідження. Аналіз та синтез у поєднанні із системним підходом дозволили зібрати та систематизувати відповідні матеріали (наукову літературу та правові акти), класифікувати моделі регулювання, виявити відмінності, оцінити їхню ефективність та розробити рекомендації. Формально-правовий метод сприяв дослідженню правових норм у різних юрисдикціях, тоді як порівняльно-правовий метод дозволив провести міжюрисдикційне порівняння, висвітливши відмінні риси та найкращі практики.
Результати та висновки. Регулювання юридичної діяльності здійснюється за однією з трьох моделей – державне управління, саморегулювання або співрегулювання, кожна з яких відрізняється ступенем участі держави та професійної залученості. У юрисдикціях із добре розвиненими правовими інституціями переважає підхід співрегулювання, яке поєднує державний контроль з професійною автономією. У країнах із правовими системами, що розвиваються, часто запроваджується саморегулювання. У Казахстані адвокати працюють за моделлю співрегулювання, тоді як юридичні консультанти підпорядковуються системі саморегулювання, яка демонструє помітні інституційні недоліки. Питання об'єднання цих двох професійних груп під керівництвом єдиного регуляторного органу залишається актуальним. Порівняльний аналіз національного та зарубіжного досвіду виявив практики, які можуть бути основою для вдосконалення казахстанської регуляторної системи.
Ключові слова: державне регулювання, саморегулювання, співрегулювання, юридична діяльність, допуск до професії, юрист (адвокати) або юридичний консультант.
Publication history
-
DETAILS FOR PUBLICATION
Date of submission: 28 May 2025
Date of acceptance: 29 Jul 2025
Online First Publication: 5 Sep 2025
Last Published: 18 Nov 2025Whether the manuscript was fast tracked? - No
Number of reviewer report submitted in first round: 2 reports
Number of revision rounds: 1 round with minor revisions
Technical tools were used in the editorial process:
Plagiarism checks - Turnitin from iThenticate https://www.turnitin.com/products/ithenticate/
Scholastica for Peer Review https://scholasticahq.com/law-reviews
How to cite it?
-
Kiyazova A and Abilova M, ‘The Model of Regulation of the Legal Profession in Kazakhstan and Foreign Jurisdictions: The Search for a Balance between State Monopoly and Self-Regulation’ (2025) 8(4) Access to Justice in Eastern Europe 170-96 <https://doi.org/10.33327/AJEE-18-8.4-a000124>
