THE LEGAL CONCERNS OF THE SETTLEMENT DISPUTES BY THE COUNCIL ON THE INTERNATIONAL CIVIL AVIATION ORGANIZATION
1. Introduction. – 2. The Chicago Convention and General Principles of Law. – 3. ICAO Council Settlement of Disputes Function. – 3.1. Legal Dispute with the Involvement of the ICAO Council. – 3.2. Appeal Procedures. – 3.3. Arbitration Procedure. – 3.4. Overview of the Forums. – 4. Conclusion and Recommendation. – 4.1. Conclusion. – 4.2. Recommendations.
Abstract
The International Civil Aviation Organization (ICAO) is a “Club” of sovereign States. ICAO is a specialised United Nations agency (UN) with 193 Member States. If a dispute between these States and the diplomatic channels does not find a mutual solution, disagreement arises; however, the ICAO Council has an essential function in settling disputes. This settlement procedure is structured under the Chicago Convention (1944), the Rules for the Settlement of Differences (1957) and the Rules of Procedure for the Council (1969). However, Member States do not welcome these provisions, demonstrated by the scarcity of dispute settlement procedures before the ICAO Council in the last 80 years. This article introduces these legal disputes and looks for justifications based on the nature of the cases. The Council is a unique permanent body within ICAO. Although ICAO in the former century became rather a political (diplomatic) body upon its foundation, that is why the absence of successfully concluded dispute resolutions is a legal viewpoint that is more than interesting. This research paper reveals examples of the lack of effectiveness of the ICAO Council’s dispute settlement, focusing on the nature of the State’s interests and the outcomes of the procedure, furthermore, the role in these disputes in front of the International Court of Justice (ICJ) or arbitration.
Methods:
This article focuses on understanding and analysing the historical context, international cooperation and diplomacy, and the regulatory landscape of dispute resolutions and settlements. The search was based on databases, academic journals, and official publications from aviation authorities and organisations such as ICAO. The research utilised qualitative and quantitative methods based on empirical observations and examinations (document analysis and case studies).
Results and conclusions:
The ICAO Council has rule-making, judicial and administrative functions. It is a quasi-judicial body, and its President has the authority to settle disputes among the contracting States. However, if we look at the history, in the last 80 years, only 10 cases were handled by the ICAO Council. The main reason for the lack of ICAO Council dispute settlement decisions is the growing diplomatic (political) function of the ICAO Council. Aviation is a crucial commercial activity for every State, meaning the aviation industry is determined by political interests and decisions. Such political interests and subtle international relations often prevent States from submitting themselves to binding legal procedures. Another reason for fewer disputes before the ICAO Council is the need for more provisions and rules to support transparent and legally binding decisions. The current rules are neither appropriate nor comprehensive enough and cannot be executed in the same manner as court decisions. In addition, the ICAO Council’s decision can be appealed to non-ICAO bodies such as the International Court of Justice. Therefore, it is highly recommended that the whole processual mechanism be revised or that a new, dedicated judicial body with clear legal status, jurisdiction, and competence for dispute resolutions be created.
About Authors
Mag. (Air and Space Law), University of Sharjah, Sharjah, United Arab Emirates
uaemade22@gmail.com
https://orcid.org/0009-0005-3665-940X
Co-author, responsible for conceptualization, data curation, formal analysis, investigation, methodology, resources, writing – original draft.
Attila Sipos
Ph.D., Adv. LL.M. (Air and Space Law), Lecturer, University of Sharjah, Sharjah, United Arab Emirates
siposa5@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-8518-0826
Corresponding author, responsible for conceptualization, formal analysis, funding acquisition, investigation, project administration, resources, supervision, validation, writing – review&editing.
Competing interests: No competing interests were disclosed.
Disclaimer: The authors declare that their opinion and views expressed in this manuscript are free of any impact of any organizations.
Copyright: © 2024 Khalid Alshamsi and Attila Sipos. This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited.
References
2. Abeyratne R, Convention on International Civil Aviation: A Commentary (Springer 2014).
3. Abeyratne R, Legal Priorities in Air Transport (Springer 2019).
4. ChengB, The Law of International Air Transport (Stevens & Sons Ltd; Oceana Publ 1962).
5. Dempsey PS, ‘The Future of International Air Law in the 21st Century’ (2015) 64 ZLW German Journal of Air and Space Law 215.
6. Dempsey PS, Public International Air Law (2nd edn, William S Hein & Co, Inc for the Centre for Research of Air and Space Law, McGill University 2017).
7. Guillaume G, ‘Les affaires touchant au droit aérien devant la Cour internationale de justice’ i n Benkö Ma und Kröll W (eds), Luft- und Weltraumrecht im 21 Jahrhundert (Carl Heymanns Verlag KG 2001) 75.
8. Kotaite A, My Memoirs: 50 Years of International Diplomacy and Conciliation in Aviation (ICAO 2013).
9. Luping Z, The Resolution of Inter-State Disputes in Civil Aviation (OUP 2022).
10. McGregor A, ‘Qatar's Role in the Libyan Conflict: Who's on the Lists of Terrorists and Why’ (2017) 15(14) Terrorism Monitor 8.
11. Milde M, ‘Chicago Convention at Sixty: Stagnation or Renaissance?’ (2004) 29 Annals of Air and Space Law 443.
12. Sanchez GS, ‘The Impotence of the Chicago Convention's Dispute Settlement Provisions’ (2010) 10(1) Issues in Aviation Law & Policy 27.
13. Sandeepa BB and Tushar K, ‘Jurisdiction under Article 84 of the Chicago Convention 1944 in the Context of Middle East Conflict’ (2022) 2(1) Lex ad Coelum.
14. Sipos A, International Aviation Law: Regulations in Three Dimensions (Springer Nature 2024).
15. Sipos A (rev), Milde’s International Air Law and ICAO (4th edn, Eleven 2023).
Reviews for article
Add a Review
Практична нотатка
ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ РАДОЮ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ
Халід Альшамсі та Аттіла Сіпос
АНОТАЦІЯ
Вступ.
Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) є «Клубом» суверенних держав. ІКАО є спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй (ООН), до якої входять 193 держави-члени. Якщо ці держави та дипломатичні канали не можуть знайти спільного вирішення спору, виникає розбіжність; однак Рада ІКАО виконує важливу функцію у розв’язанні цих спорів. Ця процедура врегулювання визначена Чиказькою конвенцією (1944), Правилами врегулювання розбіжностей (1957) і Правилами процедури Ради (1969). Проте держави-члени не схвалюють ці положення, про що свідчить нечисленна кількість процедур вирішення спорів у Раді ІКАО за останні 80 років. У цій статті було розглянуто ці правові спори та запропоновано обґрунтування, з огляду на характер справ. Рада є унікальним постійним органом ІКАО. Незважаючи на те, що ІКАО з моменту заснування у минулому столітті стала радше політичним (дипломатичним) органом, відсутність успішно завершених розв’язань спорів є, з юридичного погляду, більш ніж цікавою. Ця дослідницька стаття подає приклади недостатньої ефективності врегулювання спорів Радою ІКАО, зосередивши увагу на характері інтересів держави та результатах провадження, а також на ролі в цих спорах Міжнародного суду (ICJ) або арбітражу.
Методи.
У роботі наголошено на розумінні та аналізі історичного контексту, міжнародної співпраці та дипломатії, а також на нормативно-правових засадах вирішення спорів і їхнього врегулювання. Пошук ґрунтувався на базах даних, наукових журналах і офіційних публікаціях авіаційних органів і організацій, таких як ІКАО. У дослідженні використовувалися якісні та кількісні методи, засновані на емпіричних спостереженнях і дослідженнях (аналіз документів і тематичні дослідження).
Результати та висновки.
Рада ІКАО виконує нормотворчі, судові та адміністративні функції. Це квазісудовий орган, і його президент має повноваження вирішувати спори між договірними державами. Однак, якщо ми поглянемо на історію, то за останні 80 років Рада ІКАО розглядала лише 10 випадків. Основною причиною відсутності рішень Ради ІКАО щодо вирішення спорів є зростання дипломатичної (політичної) функції Ради ІКАО. Авіація є важливою комерційною діяльністю для кожної держави, тобто авіаційна галузь визначається політичними інтересами та рішеннями. Такі політичні інтереси та делікатні міжнародні відносини часто заважають державам підкоритися обов’язковим правовим процедурам. Іншою причиною меншої кількості спорів у Раді ІКАО є потреба в більшій кількості положень і правил для підтримки прозорих і юридично обов’язкових рішень. Чинні правила не є ані відповідними, ані достатньо вичерпними, і їх не можна виконувати так само, як судові рішення. Крім того, рішення Ради ІКАО можна оскаржити в органах, що не входять до складу ІКАО, наприклад, у Міжнародному суді. Тому наполегливо рекомендуємо переглянути весь процесуальний механізм або створити новий спеціалізований судовий орган із чітким правовим статусом, юрисдикцією та компетенцією для вирішення спорів.
Ключові слова:
врегулювання спорів, Рада ІКАО, міжнародне публічне повітряне право, Міжнародний суд, арбітраж.
Publication history
How to cite it?
- Cite this article
Alshamsi K and Sipos A, ‘The Legal Concerns of the Settlement Disputes by the Council on the International Civil Aviation Organization’ (2024) 7(3) Access to Justice in Eastern Europe 439-60
Submitted on 21 Mar 2024 / Revised 10 May 2023 / Approved 15 May 2023
Published: 05 Aug 2024 DOI https://doi.org/10.33327/AJEE-18-7.3-a000321
