: 1. Introduction. – 2. Is collaboration an interaction? With whom? – 3. Who can be a collaborator? (Question about the subject of the collaborationist activity). – 4. Occupied territory as the place of collaboration. – 5. Voluntary or forced character? – 6. The aim of harming the national security of the state. – 7. Conclusions.
Background:
In this article, the co-authors contribute to the development of Ukraine's criminal policy on the legal evaluation of collaboration with occupying forces, necessitated by the ongoing Russian Federation occupation of Ukrainian territory. The study, to some extent, continues the scientific discourse that was actualised after the addition of Article 111-1 to the Criminal Code of Ukraine. Its objective is to delineate the generic legal features of collaborationist activity, the responsibility for which was introduced in the Criminal Code of Ukraine in March 2022. By critically analysing the common features of collaboration with the occupier currently reflected in theory and practice, the authors develop a comprehensive vision of collaboration as a phenomenon distinct from high treason and related concepts.
Methods:
The research methodology employs a blend of general scientific methods of cognition (induction, deduction, analysis, synthesis, abstraction) and historical, linguistic and systemstructural research methods. The strategy focuses on identifying the features of collaboration with occupying forces, selecting the most typical and essential traits that differentiate it from related phenomena. Structurally, the article consists of two parts. The first part explores existing definitions of collaboration in literature and identifies the five most frequently mentioned features. The second part involves a detailed analysis of each feature to determine its suitability for characterising collaboration and distinguishing it from related concepts. At the same time, the features set forth in the current criminal law of Ukraine (lex lata) are compared against the perspective of the ideal model (lex ferenda).
Results and conclusions:
The phenomenon of collaboration with occupying forces has long been the subject of research by historians, while legal scholars traditionally examine it through the lens of high treason. However, establishing collaborationism as an independent crime in criminal law, along with high treason, requires its conceptualisation. This study demonstrates the impossibility of automatically transposing an array of effective historical research into the legal field. Criminal law requires clarity, unambiguity, and logic. At the same time, de lege lata, Ukrainian criminal law provides for a casuistic and eclectic set of features of collaborationist activity. Therefore, this article analyses each of the features that are commonly used to characterise collaborationism, aiming to improve the normative framework and formulate a clear concept that deserves to exist independently alongside the concept of high treason.
Mykola Rubashchenko
Cand. of Legal Science (PhD in Law), Assoc. Prof. of Criminal Law Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv, Ukraine
m.a.rubaschenko@nlu.edu.ua
https://orcid.org/0000-0003-4969-8780
Corresponding author, responsible for conceptualization, methodology, writing and data collection for sections 2-5 and 7 of the article, supervision.
Nadiia Shulzhenko
Cand. of Legal Science (PhD in Law), Assoc. Prof. of the Department of Criminal Law Policy and Criminal Law, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
nadiia.shulzhenko@knu.ua
https://orcid.org/0000-0002-9961-7574
Co-author, responsible for methodology and sources, writing and data collection for sections 1 (“Introduction”) and 6 (“Purpose of harming the national security of the state”).
Competing interests: No competing interests were disclosed.
Disclaimer: The authors declare that their opinion and views expressed in this manuscript are free of any impact of any organizations.
Copyright: © 2024 Mykola Rubashchenko and Nadiia Shulzhenko. This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited.
1. Antonyuk N, ‘A Criminal and Legal Assessment of Collaborationism: A Change of Views in Connection with Russia’s Military Aggression against Ukraine’ (2022) 5(3) Access to Justice in Eastern Europe 137, doi:10.33327/AJEE-18-5.3-n000312с.
2. Armstrong JA, ‘Collaborationism in World War II: The Integral Nationalist Variant in Eastern Europe’ (1968) 40(3) The Journal of Modern History 396, doi:10.1086/240210.
3. Benitskiy A, ‘Features of Criminal-Legal Qualification Crimes Provided for in Part 4 Article 1111 of the Criminal Code of Ukraine and Their Relationship with Related Elements of Crimes’ (2022) 11 Law of Ukraine 88, doi: 10.33498/louu-2022-11-088.
4. Bílková V, ‘Post-Second World War Trials in Central and Eastern Europe’, in Bergsmo M, Cheah WL and Yi P (eds), Historical Origins of International Criminal Law, vol 2 (FICHL Publ Series no 21, TOAEP 2014) 697.
5. Böhler J and Młynarczyk JA, ‘Collaboration and Resistance in Wartime Poland (1939– 1945): A Case for Differentiated Occupation Studies’ (2018) 16(2) Journal of Modern European History 225, doi:10.17104/1611-8944-2018-2-225.
6. Borovyk M, ‘Collaboration and Collaborators in the Everyday Perception of the Inhabitants of Ukraine (based on the materials of the oral history project “Ukraine during the Second World War: everyday experience of survival”)’ (2013) 16 Pages of the Military History of Ukraine 156.
7. Collard-Wexler S, ‘Understanding Resistance to Foreign Occupation’ (DPhil thesis, Columbia University 2013) doi:10.7916/D8BZ6D8M.
8. Connelly J, ‘Why the Poles Collaborated so Little: And Why That Is No Reason for Nationalist Hubris’ (2005) 64(4) Slavic Review 771, doi:10.2307/3649912.
9. Crawford E and Pert A, International Humanitarian Law (CUP 2015).
10. Danilyan O and others, ‘Features of Information War in the Media Space in the Conditions of Russian Aggression Against Ukraine’ (2023) 15(3) Cogito 55.
11. De Guissmé L and others, ‘Attitudes Towards World War II Collaboration in Belgium: Effects on Political Positioning Towards the Amnesty Issue in the Two Main Linguistic Communities’ (2017) 57(3) Psychologica Belgica 32, doi:10.5334/pb.346.
12. Dinstein Y, The International Law of Belligerent Occupation (CUP 2009).
13. Dolgoruchenko K, ‘Collaborationism as a Phenomenon of War and a Scientific Concept within the Framework of Historical and Legal Research’ (2022) 56 Scientific Bulletin of the International Humanitarian University, Series: Jurisprudence 18, 16, doi:10.32841/ 2307-1745.2022.56.4.
14. Elster J, ‘Redemption for Wrongdoing: The Fate of Collaborators after 1945’ (2006) 50(3) Journal of Conflict Resolution 324, doi:10.1177/0022002706286953.
15. Golovkin O and Skazko I, ‘Collaborationism in Ukraine: Debatable Aspects’ (2017) 78 State and Law, Series: Legal Sciences 235.
16. Gordon BM, ‘The Morphology of the Collaborator: The French Case’ (1993) 23(1) Journal of European Studies 1, doi:10.1177/004724419302300102.
17. Gorobets Vi, ‘Economic and Cultural Collaborationism: A Formula for Cooperation’ (2020) 1(27) Military-Historical Meridian 84
Дослідницька стаття
РОЗДУМИ ПРО ЮРИДИЧНІ ОЗНАКИ КОЛАБОРАЦІОНІСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА У КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРИТОРІЇ
Микола Рубащенко та Надія Шульженко
АНОТАЦІЯ
Вступ.
У цій статті співавтори роблять внесок у розвиток кримінальної політики України щодо юридичної оцінки колаборації з окупантом. Її реалізація пов’язана з окупацією частин території України Російською Федерацією, що триває і досі. Дослідження певною мірою продовжує науковий дискурс, який розпочався після доповнення Кримінального кодексу України статтею 111-1. Ця робота спрямована на встановлення родових юридичних ознак колабораціоністської діяльності, відповідальність за яку була передбачена в КК України у березні 2022 року. Шляхом критичного аналізу типових ознак колаборації з окупантом, відображених на цей час у теорії та практиці, формулюється узагальнене бачення колабораціоністської діяльності як феномену, відмінного від державної зради та інших суміжних концептів.
Методи.
В основі методології знаходиться поєднання загальнонаукових методів пізнання (індукція, дедукція, аналіз, синтез, абстрагування), історичних, лінгвістичних та системно-структурних методів дослідження. Дослідницька стратегія сфокусована на визначенні ознак колаборації з окупантом шляхом добору найбільш типових й істотних характеристик, які відображають сутність колабораціонізму та відмежовують його від суміжних явищ. Структурно стаття складається з двох частин. У першій автори демонструють, як у науковій літературі прийнято визначати колаборацію, і виділяють п’ять найбільш згадуваних ознак. Друга частина є аналізом кожної із зазначених ознак з метою встановлення їх придатності для характеристики колаборації та для відмежування від суміжних понять. При цьому ознаки, встановлені в чинному кримінальному законі України (lex lata), розглядаються також із позиції ідеальної моделі (lex ferenda).
Результати та висновки.
Феномен колаборації з окупантом уже давно є предметом досліджень істориків. Юридична наука натомість традиційно розглядає це явище в межах концепту державної зради. Проте виокремлення колабораціонізму як самостійного злочину в кримінальному законі поряд із державною зрадою вимагає його концептуалізації. Це дослідження демонструє неможливість автоматичного перенесення масиву результативних історичних розвідок в юридичну площину. Кримінальне право вимагає чіткості, однозначності та логічності. Водночас de lege lata кримінальне законодавство України передбачає казуїстичний та еклектичний набір ознак колабораціоністської діяльності. Тож у цій статті проаналізовано кожну з ознак, якими прийнято характеризувати колабораціонізм, та здійснено їх добір з метою вдосконалення нормативного матеріалу та формулювання зрозумілого концепту, що заслуговує на самостійне існування поряд із концептом державної зради.
Ключові слова:
колабораціонізм, колабораціоністська діяльність, державна зрада, окупація, кримінальне право.