PROTECTION OF ENTREPRENEURIAL FREEDOM AS A RULE-OF-LAW CRITERION: ADMINISTRATIVE DISCRETION AND JUDICIAL REVIEW IN KAZAKHSTAN
1. Introduction. – 2. Methodology. – 2.1. Research Materials and Scope of Analysis. – 2.2. Research Design and Methodological Logic. – 2.3. Case Selection and Unit of Analysis. – 2.4. Analytical Procedure Applied in the Present Study. – 2.5. Limitations. – 3. Literature Review. – 4. Results – Normative Framework, Institutional Context, and Case-Based Observations. – 4.1. Statutory Limits and Functional Areas of Administrative Discretion in Kazakhstan. – 4.2. External Institutional Context. – 4.3. Limited Reconstruction of the Energo-upravlenie Case. – 5. Discussion. – 6. Conclusion.
Abstract
Background: Freedom of entrepreneurship serves as a practical rule-of-law criterion because regulatory intervention directly affects private actors’ autonomy, property interests, and legal certainty. In Kazakhstan, this freedom is constitutionally protected, but its practical effect depends on how administrative bodies justify restrictive measures and how courts review their legality, evidentiary basis, and proportionality. The article examines the relationship between administrative reasoning, discretionary decision-making, and judicial protection in disputes affecting entrepreneurial activity. It focuses on the extent to which courts can transform formal guarantees into effective protection against unjustified restrictions.
Method: The study combines limited doctrinal analysis with an illustrative examination of one published administrative ruling. The Constitution establishes the legal status of entrepreneurial freedom. At the same time, selected provisions of the Administrative Procedural and Process-Related Code and the Entrepreneurial Code provide general criteria governing discretion, proportionality, procedure, and supervision. The Energo-upravlenie LLP ruling is the only case analysed individually. The empirical component is limited to one published judicial ruling. The World Justice Project Rule of Law Index 2025 is used solely as an external institutional benchmark. The study does not use a continuous official dataset of judicial statistics or conduct longitudinal statistical analysis. The study does not claim comprehensive normative coverage, representative case-law analysis, or statistical generalisation. The study did not conduct cross-to-case or intervention-group comparisons, correlation analysis, regression modelling, sensitivity testing, double coding, or intercoder reliability assessment. A generic prospective coding protocol is provided separately in the supporting materials deposited on Zenodo. It was not mapped onto Kazakhstan’s legislation, tested against national judicial practice, or used in the empirical analysis.
Results and Conclusions: The selected ruling documents a dispute concerning an unscheduled tax inspection and the judicial review of the contested administrative acts. The doctrinal analysis identifies five functional areas of regulatory discretion: initiation of intervention, evidentiary assessment, selection and intensity of the measure, procedural participation and reason-giving, and subsequent administrative or judicial correction. It permits reconstruction of the procedural path, the legal positions presented in the proceedings, and the judicial outcome recorded in the published text. The ruling does not establish that the intervention was based on vague statutory grounds, insufficient evidence, or an incomplete assessment of necessity and balancing, because the judicial act did not expressly determine these issues. Such criteria are retained only as elements of an author-developed analytical framework for future application to a broader body of judicial materials. The proposed legal measures include clearer regulatory triggers, evidentiary thresholds, structured reasoning requirements, accessible risk-assessment criteria, and institutional feedback from review outcomes. The case-specific conclusion is therefore limited to the institutional availability of judicial review in a dispute affecting entrepreneurial activity.
About Authors
Indira Ilyassova*,
LL.M., Senior Lecturer, Department of Civil and Criminal Law, Sherkhan Murtaza International Taraz University, Taraz, Republic of Kazakhstan
https://orcid.org/0009-0001-4384-1817
Corresponding author, responsible for Conceptualisation; Methodology; Investigation; Formal Analysis; Data Curation; Project Administration; Resources; Writing – Original Draft; Writing – Review & Editing.
Narkes Zhexembayeva,
LL.M., Assistant Professor, Department of Civil and Criminal Law, Sherkhan Murtaza International Taraz University, Taraz, Republic of Kazakhstan
https://orcid.org/0000-0003-3144-2605
Co-author, responsible for Conceptualisation; Investigation; Data Curation; Resources; Formal Analysis; Validation; Writing – Review & Editing.
Askhat Gazayev,
PhD, Head of Department, Department of Civil and Criminal Law, Sherkhan Murtaza International Taraz University, Taraz, Republic of Kazakhstan
https://orcid.org/0000-0003-3106-9433
Co-author, responsible for Conceptualisation; Methodology; Supervision; Validation; Formal Analysis; Writing – Review & Editing.
Ainur Akimbaeva,
LL.M., Senior Lecturer, Department of Civil and Criminal Law, Sherkhan Murtaza International Taraz University, Taraz, Republic of Kazakhstan
https://orcid.org/0009-0009-6052-490X
Co-author, responsible for Conceptualisation; Investigation; Formal Analysis; Data Curation; Validation; Writing – Review & Editing.
Aidana Aldabergen,
LL.M., Assistant Lecturer, Department of Civil and Criminal Law, Sherkhan Murtaza International Taraz University, Taraz, Republic of Kazakhstan
https://orcid.org/0009-0001-9985-6372
Co-author, responsible for Conceptualisation; Investigation; Data Curation; Resources; Formal Analysis; Validation; Writing – Review & Editing.
Conflict of Interest Statement. The authors declare no conflict of interest.
Disclaimer: The views and conclusions expressed in this article are solely those of the authors and do not necessarily reflect the official position of their affiliated institutions, the journal, or its editors. The authors are solely responsible for the accuracy, interpretation, and presentation of the materials used in the study. The article is intended for academic and research purposes and does not constitute legal advice.
Funding Statement
This research received no external funding. The APC for this publication was funded by the author in accordance with the AJEE Charges Policy.
Data Availability Statement
The supplementary materials (appendices) supporting the findings of this article are available on Zenodo at https://doi.org/10.5281/zenodo.22018727
The data and materials supporting the findings of this study are derived from publicly available normative, judicial, statistical, and analytical sources cited in the manuscript. These include legislation of the Republic of Kazakhstan, the ruling of the Judicial Collegium for Administrative Cases of the Supreme Court of the Republic of Kazakhstan dated 21 February 2024 in administrative case 6001-24-00-6пп/1, and the World Justice Project Rule of Law Index 2025. The ruling is publicly accessible through the official Bank of Judicial Acts of the Judicial Cabinet of the Supreme Court of the Republic of Kazakhstan. We did not use informationalpublications reproduced on non-governmental resources as a quantitative dataset. We did not use personal data or confidential materials. The supporting materials deposited on Zenodo reproduce the prospective coding framework. This study did not produce a populated multi-case registry, coded dataset, intercoder reliability file, regression dataset, sensitivity analysis, or validated case-specific calculation sheet.
Rights and Permissions
Copyright: © 2026 Indira Ilyassova, Narkes Zhexembayeva, Askhat Gazayev, Ainur Akimbaeva, Aidana Aldabergen. This is an open-access article distributed under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited.
Editors
Managing Editor – Mag. Bohdana Zahrebelna. English Editor – Robert Reddin. Ukrainian Editor – Liliіa Hartman.
References
1. Alemanno A, ‘The European Response to COVID-19: From Regulatory Emulation to Regulatory Coordination?’ (2020) 11(2) European Journal of Risk Regulation 307 <https://doi.org/10.1017/err.2020.44> accessed 4 August 2026
2. Alemanno A, ‘Towards a European Health Union: Time to Level Up’ (2020) 11(4) European Journal of Risk Regulation 721 <https://doi.org/10.1017/err.2020.106> accessed 4 August 2026
3. Andone C and Coman-Kund F, ‘Persuasive Rather than “Binding” EU Soft Law? An Argumentative Perspective on the European Commission’s Soft Law Instruments in Times of Crisis’ (2022) 10(1) Theory and Practice of Legislation 22 <https://doi.org/10.1080/20508840.2022.2033942> accessed 4 August 2026
4. Barroso BS, ‘Beyond the Principle of Proportionality: Controlling the Restriction of Rights under Factual Uncertainty’ (2023) 9(2) Oslo Law Review 74 <https://doi.org/10.18261/olr.9.2.1> accessed 4 August 2026
5. Cafaggi F and Iamiceli P, ‘Uncertainty, Administrative Decision-Making and Judicial Review: The Courts’ Perspectives’ (2021) 12(4) European Journal of Risk Regulation 792 <https://doi.org/10.1017/err.2021.47> accessed 4 August 2026
6. Cheng X, ‘Soft Law in the Prevention and Control of the COVID-19 Pandemic in China: Between Legality Concerns and Limited Participatory Possibilities’ (2021) 12(1) European Journal of Risk Regulation 7 <https://doi.org/10.1017/err.2020.111> accessed 4 August 2026
7. Cormacain R and Bar-Siman-Tov I, ‘Global Legislative Responses to Coronavirus’ (2020) 8(3) Theory and Practice of Legislation 253 <https://doi.org/10.1080/20508840.2020.1816261> accessed 4 August 2026
8. Delhomme V and Hervey T, ‘European Union’s Response to the Covid-19 Crisis and (the Strengthening of) EU Rule of Law’ (2022) 41 Yearbook of European Law 48 <https://doi.org/10.1093/yel/yeac011> accessed 4 August 2026
9. Eliantonio M and Ştefan O, ‘The Elusive Legitimacy of EU Soft Law: An Analysis of Consultation and Participation in the Process of Adopting COVID-19 Soft Law in the EU’ (2021) 12(1) European Journal of Risk Regulation 159 <https://doi.org/10.1017/err.2020.119> accessed 4 August 2026
10. Eliantonio M, Korkea-Aho E and Vaughan S, ‘EJRR Special Issue Editorial: COVID-19 and Soft Law: Is Soft Law Pandemic-Proof?’ (2021) 12(1) European Journal of Risk Regulation 1 <https://doi.org/10.1017/err.2021.1> accessed 4 August 2026
11. Gill-Pedro E, ‘Whose Freedom is it Anyway? The Fundamental Rights of Companies in EU Law’ (2022) 18(2) European Constitutional Law Review 183 <https://doi.org/10.1017/S1574019622000153> accessed 4 August 2026
12. Goldner Lang I, ‘“Laws of Fear” in the EU: The Precautionary Principle and Public Health Restrictions to Free Movement of Persons in the Time of COVID-19’ (2023) 14(1) European Journal of Risk Regulation 141 <https://doi.org/10.1017/err.2020.120> accessed 4 August 2026
13. Hepburn J, ‘The Legal Justification for the Doctrine of Legitimate Expectations in International Investment Law’ (2025) 36(1) European Journal of International Law 43 <https://doi.org/10.1093/ejil/chaf017 > accessed 4 August 2026
14. Hogan H, ‘The Origins and Development of Article 16 of the Charter of Fundamental Rights’ (2023) 2(4) European Law Open 753 <https://doi.org/10.1017/elo.2023.53> accessed 4 August 2026
15. Ilyassova I and others, ‘Protection of Entrepreneurial Freedom as a Rule-of-Law Criterion: Administrative Discretion and Judicial Review in Kazakhstan’ (Zenodo, 19 August 2026) <https://doi.org/10.5281/zenodo.22018727> accessed 4 August 2026
16. Korkea-Aho E and Scheinin M, ‘“Could You, Would You, Should You?” Regulating Cross-Border Travel Through COVID-19 Soft Law in Finland’ (2021) 12(1) European Journal of Risk Regulation 26 <https://doi.org/10.1017/err.2020.112> accessed 4 August 2026
17. Mejía LE, ‘Judicial review of regulatory decisions: Decoding the contents of appeals against agencies in Spain and the United Kingdom’ (2021) 15(3) Regulation & Governance 760 <https://doi.org/10.1111/rego.12302> accessed 4 August 2026
18. Meßerschmidt K, ‘COVID-19 legislation in the light of the precautionary principle’ (2020) 8(3) Theory and Practice of Legislation 267 <https://doi.org/10.1080/20508840.2020.1783627> accessed 4 August 2026
19. Meyer LH and Truccone S, ‘Legitimate Expectations and Compensation in Changing Circumstances’ (2025) 29(4) Journal of Ethics 635 <https://doi.org/10.1007/s10892-025-09514-y> accessed 4 August 2026
20. Ondřejek P, ‘Judicial Review of Restrictions on the Right to Conduct Business in the Czech Republic During the COVID-19 Pandemic: Lessons for Future Crises’ (2026) 17(S1) European Journal of Risk Regulation 261 <https://doi.org/10.1017/err.2025.10055> accessed 4 August 2026
21. Petersen N, ‘Alexy and the “German” Model of Proportionality: Why the Theory of Constitutional Rights Does Not Provide a Representative Reconstruction of the Proportionality Test’ (2020) 21(2) German Law Journal 163 <https://doi.org/10.1017/glj.2020.9> accessed 4 August 2026
22. Purnhagen KP and others, ‘More Competences than You Knew? The Web of Health Competence for European Union Action in Response to the COVID-19 Outbreak’ (2020) 11(2) European Journal of Risk Regulation 297 <https://doi.org/10.1017/err.2020.35> accessed 4 August 2026
23. Ríos Carrillo P, ‘Proportionality, Comparability, and Parity: A Discussion on the Rationality of Balancing’ (2023) 29(4) Legal Theory 257 <https://doi.org/10.1017/S1352325223000186> accessed 4 August 2026
24. Silva J and Guimaraes TA, ‘Clashes and Agreements Between Regulatory Agencies and Courts: The Influence on Regulatory Governance’ (2024) 90(3) International Review of Administrative Sciences 529 <https://doi.org/10.1177/00208523231210478> accessed 4 August 2026
25. Vasarienė D and Jakulevičienė L, ‘Freedom to Conduct Business During the COVID-19 Pandemic’ (2021) 26(1) Tilburg Law Review 16 <https://doi.org/10.5334/tilr.246> accessed 4 August 2026
26. Webb Williams N and Hanson M, ‘Captured Courts and Legitimized Autocrats: Transforming Kazakhstan’s Constitutional Court’ (2022) 47(4) Law & Social Inquiry 1201 <https://doi.org/10.1017/lsi.2021.85> accessed 4 August 2026a
Reviews for article
Add a Review
АНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Дослідницька стаття
ЗАХИСТ СВОБОДИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК КРИТЕРІЙ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА: АДМІНІСТРАТИВНИЙ РОЗСУД ТА СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ У КАЗАХСТАНІ
Індіра Ільясова*, Наркес Жексембаєва, Асхат Газаєв, Айнур Акімбаєва, Айдана Алдаберген
АНОТАЦІЯ
Передумови. Свобода підприємницької діяльності є практичним критерієм верховенства права, оскільки втручання органів публічної адміністрації у здійснення підприємницької діяльності безпосередньо впливає на автономію, майнові інтереси та правову визначеність суб'єктів приватного права. Конституція Казахстану гарантує свободу підприємницької діяльності, однак її практична дієвість залежить від того, як органи публічної адміністрації обґрунтовують обмежувальні заходи та як суди перевіряють їхню законність, доказову базу і пропорційність. У статті досліджено взаємозв'язок між адміністративним мотивуванням, дискреційними рішеннями та судовим захистом у спорах, що стосуються підприємницької діяльності. Основну увагу зосереджено на тому, наскільки суди здатні перетворювати формальні гарантії на дієвий захист від необґрунтованих обмежень.
Методи. Дослідження поєднало обмежений доктринальний аналіз із розглядом одного опублікованого судового рішення, яке ілюструє застосування механізмів судового контролю у публічно-правовому спорі. Конституцію використано для визначення правового статусу свободи підприємницької діяльності, тоді як окремі положення Адміністративного процедурно-процесуального кодексу та Підприємницького кодексу використано для визначення загальних критеріїв здійснення адміністративного розсуду, дотримання принципу пропорційності, процедурних вимог і механізмів контролю. Судове рішення у справі ТОВ «Енерго-управління» є єдиним судовим рішенням, яке аналізується окремо. Емпіричний компонент дослідження обмежено одним оприлюдненим судовим актом. Індекс верховенства права Світового проєкту з правосуддя за 2025 рік (World Justice Project Rule of Law Index 2025) застосовано лише як зовнішній інституційний орієнтир. У дослідженні не використано повного масиву офіційних статистичних даних про діяльність судів і не проведено лонгітюдного статистичного аналізу. Робота не претендує на вичерпне нормативне охоплення, репрезентативний аналіз судової практики або статистичне узагальнення. Порівняння різних судових справ чи груп справ, визначених за характером регуляторного втручання, кореляційний аналіз, регресійне моделювання, аналіз чутливості, подвійне кодування та оцінювання міжкодувальної узгодженості не проводилися. Загальний протокол кодування для майбутніх досліджень наведено окремо в додатку А, розміщеному в додаткових матеріалах на платформі «Zenodo». Протокол не адаптували до законодавства Казахстану, не перевіряли на матеріалах національної судової практики та не застосовували в емпіричному аналізі.
Результати та висновки. Обране судове рішення фіксує спір щодо позапланової податкової перевірки та судового контролю оскаржуваних адміністративних актів. Доктринальний аналіз виокремлює п'ять функціональних сфер реалізації дискреційних повноважень органами регулювання: ініціювання втручання, оцінювання доказів, вибір та інтенсивність заходу, процедурна участь і мотивування, а також подальше усунення помилок в адміністративному або судовому порядку. Це дає змогу реконструювати правові позиції учасників провадження, перебіг та результат розгляду справи, зафіксований у тексті опублікованого рішення. Зазначене рішення не використовується для доведення того, що втручання ґрунтувалося на нечітких законодавчих підставах, недостатності доказів або відсутності належної оцінки необхідності та пропорційності втручання, а також балансу між приватними та публічними інтересами, оскільки ці питання не були прямо вирішені в судовому акті. Такі критерії збережено лише як елементи авторської аналітичної моделі для майбутнього застосування до ширшого масиву матеріалів судової практики. Запропоновані правові заходи передбачають чіткіші регуляторні підстави, стандарти доказування, структуровані вимоги до мотивування, прозорі критерії оцінки ризиків та механізми інституційного врахування результатів адміністративного й судового перегляду. Отже, висновок щодо конкретної справи обмежується констатацією наявності інституційної можливості здійснення судового контролю у спорі, пов’язаному з підприємницькою діяльністю.
Ключові слова: свобода підприємницької діяльності; верховенство права; адміністративний розсуд; судовий контроль; принцип пропорційності; правова визначеність.
Publication history
-
DETAILS FOR PUBLICATION
Date of submission: 06 May 2026
Date of acceptance: 10 Aug 2026
Online First Publication: 23 Oct 2026
Date of publication: Nov 2026
Was the manuscript fast-tracked? - No
Number of reviewer reports submitted in the first round: 2 reports
Number of revision rounds: 1 round with minor revisions
Technical tools used in the editorial process
Plagiarism checks - Turnitin from iThenticate https://www.turnitin.com/products/ithenticate/
Scholastica for Peer Review https://scholasticahq.com/law-reviews
Paperpal for Academic Editing & Proofreading https://paperpal.com/
AI Disclosure Statement
ChatGPT (OpenAI) was used solely for language and editorial support during the preparation and revision of this manuscript. Its use was limited to improving English-language clarity, grammar, academic style, readability, terminological consistency, and the linguistic formulation of passages revised in response to editorial and reviewer comments.
The authors independently developed and verified the research design, legal and methodological framework, selection and interpretation of sources, analysis of legislation and judicial materials, findings, arguments, and conclusions. The authors did not use generative AI tools to generate or fabricate data, legal sources, judicial materials, references, research findings, or conclusions.
How to cite it?
-
Ilyassova I, Zhexembayeva N, Gazayev A, Akimbaeva A and Aldabergen A, ‘Protection of Entrepreneurial Freedom as a Rule-of-Law Criterion: Administrative Discretion and Judicial Review in Kazakhstan’ (2026) 9(4) Access to Justice in Eastern Europe https://doi.org/10.33327/AJEE-18-9.4-a0002020
