From Flexibility to Regulation: Remote Work in The UAE Public Sector and Comparative EU Insights
Summary: 1. Introduction. – 2. Methodology. – 3. Findings and Discussion. – 3.1. The UAE Legal Framework for Remote Working. – 3.1.1. Institutional and Legal Foundation of Remote Work in the UAE. – 3.1.2. Judicial and Administrative Practice in the UAE. – 3.2. The European Union Legal Framework. – 3.3. Comparative Findings and Discussion. – 3.3.1 Working Time and Monitoring. – 3.3.2. Cross-Border Remote Work and Data Protection. – 3.3.3. Work–Life Balance and Employee Rights. – 4. Conclusions and Recommendations.
مقالة مراجعة
من المرونة إلى التنظيم: العمل عن بُعد في القطاع الحكومي بدولة الإمارات – قراءة مقارنة مع التجربة الأوروبية
سمية الجهوري
الملخص
الخلفية: شهد العمل عن بُعد تحوّلًا جذريًا في أساليب الإدارة والمساءلة داخل القطاع الحكومي الإماراتي، تماشيًا مع توجه الدولة نحو التحول الرقمي والتحديث الإداري الهادف إلى رفع كفاءة الأداء وتعزيز الابتكار. ومع اتساع نطاق تطبيق هذا النمط الوظيفي في الجهات الاتحادية، برزت الحاجة إلى تقييم الإطار القانوني المنظّم له من حيث الاتساق والفعالية. تتناول الدراسة كيفية تنظيم العمل عن بُعد في دولة الإمارات ومقارنته بالتجارب الأوروبية، حيث تحكمه هناك معايير قانونية أكثر رسوخًا واستقرارًا.
المنهجية: تعتمد الباحثة منهجًا وصفيًا وتحليليًا مقارنًا، مستندة إلى ثلاثة تشريعات إماراتية رئيسية: قرار مجلس الوزراء رقم (27) لسنة 2020 بشأن نظام العمل عن بُعد، والمرسوم بقانون اتحادي رقم (49) لسنة 2022 بشأن الموارد البشرية، وقرار مجلس الوزراء رقم (48) لسنة 2023 المتعلق بلائحته التنفيذية. وتُقارَن هذه التشريعات الإماراتية مع أبرز الأطر القانونية في الاتحاد الأوروبي، بما في ذلك التوجيه رقم 2003/88/EC المتعلق بتنظيم وقت العمل، والتوجيه رقم 89/391/EEC بشأن السلامة والصحة المهنية، واللائحة الأوروبية رقم 2016/679 الخاصة بحماية البيانات (GDPR)، إضافةً إلى القوانين الوطنية ذات الصلة في كلٍّ من فرنسا وألمانيا، وأحكام محكمة العدل التابعة للاتحاد الأوروبي (CJEU). ومن خلال التحليل المعياري والمقارنة القانونية، تُقيِّم الدراسة مدى نضج الإطار التنظيمي، ومستوى الحماية الممنوحة للموظفين، وآليات المساءلة المرتبطة بالأداء.
النتائج والاستنتاجات: تُظهر نتائج الدراسة أن النهج الذي تتبناه دولة الإمارات يُولي أولوية للمرونة والاستعداد التقني وتركيز الأداء، بما يتماشى مع أجندتها الرامية إلى تعزيز الابتكار الإداري وتحديث منظومة العمل الحكومي. ومع ذلك، لا تزال هناك ثغرات تنظيمية بارزة، من أهمها غياب نص قانوني صريح يقرّ بحق الموظف في الانفصال عن العمل، وتفاوت معايير تقييم الأداء، وضعف الضووابط والإجراءات المنظمة لاعتماد أو استمرار نظام العمل عن بُعد. وعلى النقيض من ذلك، يتميّز الإطار القانوني في الاتحاد الأوروبي بكونه أكثر تنظيمًا من حيث حماية حقوق الموظفين، ويقدّم آليات مساءلة أوضح، وضمانات أقوى لحماية الخصوصية. وتخلص الدراسة إلى أن الإطار المرن الذي تعتمده دولة الإمارات يشكّل قاعدة متقدمة قابلة للتطوير، لا سيما من خلال اعتماد مؤشرات أداء موحدة، وإقرار حقوق واضحة للراحة والانفصال عن العمل، وتعزيز مواءمة التشريعات مع أفضل الممارسات الدولية. ومن شأن هذه الإصلاحات أن تعزز اليقين القانوني ، وتعزز الإنصاف ، وتعزز الحوكمة المستدامة للعمل عن بعد في القطاع العام.
Abstract
Background: Remote work has transformed public sector management and accountability, aligning with the UAE's digital and administrative modernisation strategies to boost efficiency and innovation. As remote work becomes institutionalised across federal entities, there is an increasing need to assess the adequacy and coherence of the legal frameworks. This study analyses how remote work is regulated in the UAE in comparison with the EU, where telework is governed by more established legal standards.
Methods: The research adopts a descriptive, analytical, and comparative legal approach to examine three UAE legal instruments: Cabinet Resolution No. (27) of 2020 on remote work, Federal Decree-Law No. (49) of 2022 on HR, and Cabinet Resolution No. (48) of 2023 on the Executive Regulation. These are compared with major EU instruments, including Directive 2003/88/EC on Working Time, Directive 89/391/EEC on Safety and Health, and Regulation (EU) 2016/679 (GDPR), along with relevant French and German laws and CJEU case law. Through doctrinal analysis and comparison, the study evaluates regulatory maturity, employee protections, and performance accountability.
Results and Conclusions: The findings indicate that the UAE’s approach prioritises flexibility, technological readiness, and performance orientation, aligning with its administrative innovation agenda. However, notable regulatory gaps persist, including the absence of a formal right to disconnect, inconsistent performance assessment standards, and limited procedural safeguards for approving or maintaining remote work. By contrast, the EU legal framework provides more structured employee protections, clearer accountability measures, and stronger privacy guarantees. The study concludes that while the UAE’s flexible framework is well-positioned for further development, particularly through the adoption of unified performance metrics, explicit employee rest and disconnection rights, and closer alignment with international best practices. These reforms would enhance legal certainty, promote fairness, and strengthen the sustainable governance of remote work in the public sector.
About Authors
Sumaya Al Jahoori
PhD, Assistant Professor, Public Law, United Arab Emirates University, Al Ain, United Arab Emirates
https://orcid.org/0000-0001-8746-9490
Corresponding author, solely responsible for the manuscript preparing.
Competing interests: No competing interests were disclosed.
Disclaimer: The author declares that her opinion and views expressed in this manuscript are free of any impact of any organizations.
Rights and Permissions
Copyright: © 2025 Sumaya Al Jahoori. This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited.
Editors
Managing Editor – Mag. Yuliia Hartman. English Editor – Julie Bold. Ukrainian language Editor – Mag. Liliia Hartman.
References
Abuzanjal A and Bashir H, ‘Service Innovation Challenges in UAE Government Entities: Identification and Examination of the Impact of Organisational Size and Excellence Model Implementation’ (2024) 10(3) Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity 100364. doi:10.1016/j.joitmc.2024.100364
Aguilera A and others, ‘Home-Based Telework in France: Characteristics, Barriers and Perspectives’ (2016) 92 Transportation Research, Pt A: Policy and Practice 1. doi:10.1016/j.tra.2016.06.021
Boring N, ‘Telework and the French “right to Disconnect”’ (Library of Congress Blogs, 21 August 2020) <https://blogs.loc.gov/law/2020/08/telework-and-the-french-right-to-disconnect/> accessed 28 October 2025
Demetriades S, Cabrita J and Eiffe FF, The Future of Telework and Hybrid Work: Anticipating and Managing the Impact of Change (ILO Eurofound 2023). doi:10.2806/234429
Froger-Michon C, ‘Right to Disconnect Enshrined in French Labor Law’ (CMC Law Now, 15 December 2016) <https://cms-lawnow.com/en/ealerts/2016/12/right-to-disconnect-enshrined-in-french-labour-law> accessed 28 October 2025
Ghosheh N, ‘Telework and The Right to Disconnect: International Experiences’ (Reflections on Decent Work in the Digital Era: Conference, Center for Judicial Studies, Lisbon, January 27-28, 2022)
Hartmann D, ‘Remote Working from Abroad Without Authorization: Grounds for Dismissal for Gross Misconduct’ (Alaris Avocats, 14 October 2024) <https://www.alaris-law.com/remote-working-abroad-without-authorization/> accessed 28 October 2025.
Hopkins J, ‘Managing the Right to Disconnect: A Scoping Review’ (2024) 16(12) Sustainability 4970. doi:10.3390/su16124970
Jensen N and others, ‘Conspicuous Monitoring and Remote Work’ (2020) 176 Journal of Economic Behavior & Organization 489. doi:10.1016/j.jebo.2020.05.010
Kayas OG, ‘Workplace Surveillance: A Systematic Review, Integrative Framework, and Research Agenda’ (2023) 168 Journal of Business Research 114212. doi:10.1016/j.jbusres.2023.114212
Keenan S, ‘Requests to Work Remotely-Lessons from Karabko v Tiktok Technology’ (Byrne Wallace Shields, 8 October 2024) <https://www.byrnewallaceshields.com/news-and-recent-work/publications/requests-to-work-remotely-lessons-from-karabko-v-tiktok-technology-ltd.html> accessed 28 October 2025
Kurdy M, Al-Malkawi HAN and Rizwan S, ‘The Impact of Remote Working on Employee Productivity During Covid-19 in the UAE: The Moderating Role of Job Level’ (2023) 3(4) Journal of Business and Socio-Economic Development 339. doi:10.1108/JBSED-09-2022-0104
Mabaso C and Manuel N, ‘Performance Management Practices in Remote and Hybrid Work Environments: An Exploratory Study’ (2024) 50(1) SA Journal of Industrial Psychology 1. doi:10.4102/sajip.v50i0.2202
Messenger J and others, Working Anytime, Anywhere: The Effects on the World of Work (ILO Eurofound 2017). doi:10.2806/372726
Milders L, ‘Netherlands: Be Careful in Handling Requests Covered by the Flexible Work Act’ (LegalGlobal, 24 June 2024) <https://leglobal.law/2024/06/24/netherlands-be-careful-in-handling-requests-covered-by-the-flexible-work-act/> accessed 28 October 2025
Ratti L and García-Muñoz A, ‘The Regulation of Remote Work. Seeking Balance Through t
he Articulation of Labour Law Sources: A Comparative Appraisal’ (2024) 40(3) International Journal of Comparative Labour Law and Industrial Relations 303. doi:10.54648/ijcl2024012
Sangani T and Mammadov R, Remote Working in the UAE: Best Practice Review and Future Policy Paper (PWC Middle East 2025) <https://www.pwc.com/m1/en/industries/government-public-services/remote-working-in-uae.html> accessed 28 October 2025
Siegel R, König CJ and Lazar V, ‘The Impact of Electronic Monitoring on employees’ Job Satisfaction, Stress, Performance, and Counterproductive Work Behavior: A Meta-Analysis’ (2022) 8 Computers in Human Behavior Reports 100227. doi:10.1016/j.chbr.2022.100227
Reviews for article
Add a Review
АНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Оглядова стаття
ВІД ГНУЧКОСТІ ДО РЕГУЛЮВАННЯ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ В ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ ОАЕ ТА ДОСВІДУ ЄС
Сумая Аль Джагурі
АНОТАЦІЯ
Вступ. Дистанційна робота трансформувала управління та підзвітність державного сектору, завдяки поєднанню стратегій цифрової та адміністративної модернізації ОАЕ для того, щоб підвищити ефективність та впровадження інновацій. Оскільки дистанційна робота інституціоналізується у федеральних органах, зростає потреба в оцінці адекватності та узгодженості правових баз. Це дослідження аналізує, як дистанційна робота регулюється в ОАЕ порівняно з ЄС, де керуються більш усталеними правовими нормами.
Методи. У дослідженні використовується описовий, аналітичний та порівняльно-правовий підхід для вивчення трьох правових документів ОАЕ: Постанови Кабінету Міністрів № (27) від 2020 року про дистанційну роботу, Федерального декрету-закону № (49) від 2022 року про управління персоналом та Постанови Кабінету Міністрів № (48) від 2023 року про виконавче регулювання. Вони порівнюються з основними інструментами ЄС, зокрема з Директивою 2003/88/ЄС про робочий час, Директивою 89/391/ЄЕС про безпеку та здоров'я, Регламентом (ЄС) 2016/679 (GDPR), а також з відповідними законами Франції, Німеччини та судовою практикою Суду справедливості ЄС. За допомогою доктринального аналізу та порівняння у дослідженні оцінюється рівень розвитку процесу регулювання, захист працівників та відповідальність за результати роботи.
Результати та висновки. Результати дослідження показують, що підхід ОАЕ надає пріоритет гнучкості, технологічній готовності та орієнтації на результативність, що відповідає його програмі адміністративних інновацій. Однак, залишаються помітні прогалини в регуляторному забезпеченні, включно з відсутністю офіційного права на відключення від роботи, невідповідні стандарти оцінки ефективності та обмежені процесуальні гарантії для схвалення або підтримки віддаленої роботи. Натомість, правова база ЄС забезпечує більш структурований захист працівників, чіткіші заходи щодо підзвітності та сильніші гарантії конфіденційності. У дослідженні було зроблено висновок, що гнучка база ОАЕ має хороші можливості для подальшого розвитку, зокрема завдяки прийняттю єдиних показників ефективності, чітких прав працівників на відпочинок та відключення від роботи, а також більш тісній узгодженості з найкращими міжнародними практиками. Ці реформи підвищать правову визначеність, сприятимуть справедливості та зміцнять стале управління дистанційною роботою в державному секторі.
Ключові слова: віддалена робота, дистанційна робота, державне управління, законодавство ОАЕ, порівняльне адміністративне право, державна служба, державний сектор, Європейський Союз.
Publication history
-
DETAILS FOR PUBLICATION
Date of submission: 07 Oct 2025
Date of acceptance: 28 Oct 2025
Online First publication: 10 Nov 2025
Last Published: 18 Nov 2025Whether the manuscript was fast tracked? - Yes
Number of reviewer report submitted in first round: 3 reports
Number of revision rounds: 1 round with minor revisions
Technical tools were used in the editorial process:
Plagiarism checks - Turnitin from iThenticate https://www.turnitin.com/products/ithenticate/
Scholastica for Peer Review https://scholasticahq.com/law-reviews
AI DISCLOSURE STATEMENT
I confirm that no artificial intelligence tools or services were used at any stage of writing,
translating, editing, or analyzing content for this manuscript.
How to cite it?
-
Aljahoori S, ‘From Flexibility to Regulation: Remote Work in The UAE Public Sector and Comparative EU Insights’ (2025) 8(4) Access to Justice in Eastern Europe 382-406 <https://doi.org/10.33327/AJEE-18-8.4-r000139>
