CONSTITUTIONAL SUPREMACY WITHOUT CONFLICT: LITHUANIA’S CONSTITUTIONAL COURT AND EU LAW
1. Introduction. – 2. From European Choice to Constitutional Commitment. – 3. “Save the Constitution Itself”: Lithuania’s Version of EU Primacy. – 4. Preliminary Rulings, Judicial Dialogue, and the Limits of Cooperation: From Sabatauskas to the Milk Case. – 5. EU Law as a Source of Constitutional Interpretation: From Altmark to Coman. – 6. Conclusions.
Abstract
Background: Since Lithuania joined the European Union in 2004, the Lithuanian Constitutional Court has gradually developed a distinctive approach to European Union law. Unlike several European constitutional courts, which have justified constitutional limits on European integration through constitutional identity, ultra vires review, or constitutional resistance, the Lithuanian Constitutional Court has consistently pursued a cooperative approach grounded in judicial dialogue and constitutional accommodation. Although this approach has attracted increasing scholarly attention, it has not yet been comprehensively examined as a coherent model of constitutional interaction between national constitutional law and EU law. This article analyses the evolution of the Constitutional Court's approach to EU law and identifies the principal mechanisms through which EU law has been integrated into Lithuanian constitutional adjudication. To achieve this aim, the article addresses three objectives: (1) to examine the constitutional foundations governing the relationship between the Constitution and EU law; (2) to analyse the Constitutional Court's judicial dialogue with the Court of Justice of the European Union through the preliminary ruling procedure; and (3) to assess the role of EU law and CJEU jurisprudence as sources of constitutional interpretation.
Method: The research is based on doctrinal legal analysis of the Constitution of the Republic of Lithuania, the jurisprudence of the Lithuanian Constitutional Court and the Court of Justice of the European Union, relevant legislation, and academic literature. The article employs systemic, logical, comparative, linguistic, and teleological methods of legal interpretation. Comparative analysis situates Lithuanian constitutional jurisprudence within the broader European constitutional context, with particular attention paid to the approaches adopted by the German Federal Constitutional Court, the Italian Constitutional Court, and the Polish Constitutional Tribunal.
Results and Conclusions: The article demonstrates that Lithuania has developed a distinctive model of constitutional accommodation that seeks to reconcile constitutional supremacy with the requirements of European integration. This model rests on three mutually reinforcing elements: the constitutional doctrine governing the relationship between EU law and the Constitution, active judicial dialogue through the preliminary ruling procedure, and the increasing reliance on EU law and CJEU jurisprudence as sources of constitutional interpretation. The analysis further shows that, despite academic criticism following the Constitutional Court's 2017 milk market decision, the Court has consistently maintained the Constitution as the supreme law of the State while remaining committed to the effective application of EU law. The Lithuanian experience shows that constitutional supremacy and the primacy of EU law need not inevitably produce constitutional conflict and may instead coexist through judicial cooperation, constitutional accommodation, and mutual respect between national constitutional courts and the Court of Justice of the European Union.
About Authors
Dovilė Pūraitė-Andrikienė
PhD, Senior Researcher and Head of the Law Institute, Lithuanian Centre for Social Sciences, Vilnius, Lithuania
dovile.puraite@teise.org
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6964-1568
Corresponding author, solely responsible for preparing the manuscript.
Competing interests: No competing interests were disclosed.
Disclaimer: The author declares that the opinions and views expressed in this manuscript are free from any influence from any organisations.
Funding Statement
This research received no external funding. The Article Processing Charge (APC) for this publication was funded by the author’s institution. A discount was applied under an institutional agreement with the publisher, in accordance with the AJEE Charges Policy.
Rights and Permissions
Copyright: © 2026 Dovilė Pūraitė-Andrikienė. This is an open-access article distributed under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited.
Editors
Assistant Editor – Viktoria Ivanova. English Editor – Robert Reddin. Ukrainian Editor – Liliia Hartman.
References
1. Birmontienė T, ‘Konstitucinė teisė ir Europos Sąjungos teisė: Kas diktuoja teisės sistemų sąveikos ribas?’ in Žilinskas J et al. (eds), XXI amžiaus iššūkiai tarptautinei teisei: Liber amicorum Sauliui Katuokai (Mykolo Romerio universitetas, 2020) 73, doi:10.13165/LA.2020.06.02
2. Jarašiūnas E, ‘Is the Concept of Constitutional Identity an Obstacle to Cooperation between the Constitutional Court and the Court of Justice of the European Union?’ in Jočienė D et al. (eds), Thirty Years of Constitutional Justice: Tempore et Loco (Constitutional Court of the Republic of Lithuania, 2024) 705
3. Jarukaitis I and Švedas G, ‘The Constitutional Experience of Lithuania in the Context of European and Global Governance Challenges’ in Albi A and Bardutzky S (eds), National Constitutions in European and Global Governance: Democracy, Rights, the Rule of Law (TMC Asser Press 2019) 997, doi:10.1007/978-94-6265-273-6_21
4. Jočienė D, ‘Tarptautinės teisės ir Europos Sąjungos teisės įtaka Lietuvos Respublikos Konstitucinio Teismo oficialiajai konstitucinei doktrinai’ in Sudavičius B (ed), Kelyje su Konstitucija: Recenzuotų mokslinių straipsnių rinkinys (Vilniaus universiteto leidykla, 2022) 91, doi:10.15388/KSK.2022.6
5. Kūris E, ‘European Union Law in the Case-Law of the Lithuanian Constitutional Court: Still an Open Question?’ in Isokaitė-Valužė I and Šinkūnas H (eds), The European Union 2004–2024: Twenty Years of Legal Experience, Challenges and Growth after Unprecedented EU Enlargement (TMC Asser Press, 2025) 379, doi:10.1007/978-94-6265-718-2_19
6. Maduro MP, ‘Contrapunctual Law: Europe’s Constitutional Pluralism in Action’ in Walker N (ed), Sovereignty in Transition (Hart; Bloomsbury, 2003) 501
7. Weiler JHH, ‘Federalism without Constitutionalism: Europe’s Sonderweg’ in Nicolaïdis K and Howse R (eds), The Federal Vision: Legitimacy and Levels of Governance in the United States and the European Union (OUP, 2001) 54, doi:10.1093/0199245002.003.0003
Reviews for article
Add a Review
АНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Дослідницька стаття
КОНСТИТУЦІЙНЕ ВЕРХОВЕНСТВО БЕЗ КОНФЛІКТУ: КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД ЛИТВИ ТА ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Довіле Пурайте-Андрікієне
АНОТАЦІЯ
Передумови. З моменту вступу Литви до Європейського Союзу у 2004 році Конституційний Суд Литовської Республіки поступово виробив особливий підхід до права Європейського Союзу. На відміну від низки європейських конституційних судів, які обґрунтовували конституційні межі європейської інтеграції через концепції конституційної ідентичності, доктрину ultra vires чи конституційного опору, Конституційний Суд Литви послідовно дотримується підходу співпраці, що ґрунтується на судовому діалозі та взаємній конституційній адаптації (constitutional accommodation). Хоча ця практика привертає дедалі більше уваги науковців, вона досі не отримала всебічного дослідження як цілісна модель конституційної взаємодії між національним конституційним правом та правом ЄС. Метою цієї статті є аналіз еволюції підходу Конституційного Суду до права ЄС, а також визначення основних механізмів інтеграції права ЄС у литовське конституційне судочинство. Для досягнення зазначеної мети окреслено три дослідницькі завдання: (1) дослідити конституційні засади, що визначають співвідношення між Конституцією та правом ЄС; (2) проаналізувати судовий діалог Конституційного Суду із Судом справедливості Європейського Союзу в межах процедури попереднього рішення; (3) оцінити роль права ЄС та практики Суду справедливості ЄС як джерел тлумачення конституційних норм.
Методи. Дослідження ґрунтується на доктринальному правовому аналізі Конституції Литовської Республіки, практики Конституційного Суду Литви та Суду справедливості Європейського Союзу, відповідних законодавчих актів і фахової наукової літератури. У статті застосовано системний, логічний, порівняльно-правовий, лінгвістичний і телеологічний методи тлумачення права. Порівняльний аналіз використано для вивчення практики литовського конституційного судочинства в ширшому європейському конституційному контексті, з особливою увагою до підходів Федерального конституційного суду Німеччини, Конституційного суду Італії та Конституційного трибуналу Польщі.
Результати та висновки. У статті доведено, що Литва сформувала особливу модель конституційної адаптації, покликану узгодити верховенство Конституції з вимогами європейської інтеграції. Ця модель спирається на три взаємопов'язані елементи: конституційну доктрину щодо співвідношення права ЄС і Конституції; активний судовий діалог у межах процедури попереднього рішення; послідовне розширення використання права ЄС та практики Суду справедливості ЄС як джерел конституційного тлумачення. Аналіз свідчить, що попри академічну критику після рішення Конституційного Суду 2017 року у справі щодо ринку молока, Суд незмінно утверджує Конституцію як найвищий закон держави, водночас залишаючись відданим принципу ефективного застосування права ЄС. Досвід Литви засвідчує, що верховенство Конституції та примат права ЄС не обов'язково призводять до конституційного конфлікту, а можуть гармонійно співіснувати у форматі судової співпраці, конституційної адаптації та взаємної поваги між національними органами конституційної юрисдикції та Судом справедливості Європейського Союзу.
Ключові слова: Конституційний Суд Литви; право Європейського Союзу; Суд справедливості Європейського Союзу; процедура попереднього рішення; конституційна адаптація; верховенство Конституції; судовий діалог; примат права ЄС.
Publication history
-
DETAILS FOR PUBLICATION
Date of submission: 04 Jul 2026
Date of acceptance: 22 Aug 2026
Online First Publication: 15 Oct 2026
Рublication: Nov 2026
Was the manuscript fast-tracked? - No
Number of reviewer reports submitted in the first round: 2 reports
Number of revision rounds: 1 round with minor revisions
Technical tools used in the editorial process:
Plagiarism checks - Turnitin from iThenticate
https://www.turnitin.com/products/ithenticate/
Scholastica for Peer Review
https://scholasticahq.com/law-reviews
Paperpal for Academic Editing & Proofreading
https://paperpal.com/
AI DISCLOSURE STATEMENT
Minimal AI Use (Language Only): AI technologies were used solely to improve language
clarity and grammar. No AI tools were used to generate ideas, structure arguments, analyse
data, or formulate conclusions.
How to cite it?
-
Pūraitė-Andrikienė D, ‘Constitutional Supremacy without Conflict: Lithuania’s Constitutional Court and EU Law’ (2026) 9(4) Access to Justice in Eastern Europe https://doi.org/10.33327/AJEE-18-9.4-a0002019
