1. Introduction. – 2. Evaluation of Participation in Hostilities against Ukraine as a New Challenge for Ukrainian Criminal Law. – 3. Debates on the Obligation to Recognise Combatant Immunity. – 4. The Fate of Defectors: Do Ukrainian Citizens who Defected to the Enemy Have Combatant Immunity? – 5. Conclusions.
Background:
Russia’s invasion of Ukraine has resulted in the largest conflict in Europe since the Second World War, with estimates suggesting that hundreds of thousands of Russian soldiers are implementing the will of the aggressor state. It has long been believed that combatants are immune from criminal prosecution for their actions during hostilities, including the killing of military personnel defending the victim state unless they violate the laws of war. However, this immunity has naturally generated criticism in the Ukrainian legal community. In this article, the authors analyse the critical arguments made by opponents of combatant immunity and seek to clarify the legal and ethical grounds of the controversial doctrine. Furthermore, the well-known debate on the significance of citizenship (nationality) for recognising combatant or prisoner of war status and the liability of defectors is revisited from a new perspective.
Methods:
The article is based on an analysis of IHL sources, commentaries, state practices, precedents and scientific views on combatant immunity. Additionally, the article examines the practices of law enforcement agencies in Ukraine and the perspectives of Ukrainian criminal law scholars. General scientific methods of cognition (induction, deduction, analysis, synthesis), as well as historical, empirical and systemic-structural methods, are used. The article is structured into three parts. The initial section provides a comprehensive overview of the status of a combatant and their associated privileges within the context of international humanitarian law (IHL), with a particular focus on the ongoing conflict between Russia and Ukraine. The second section delves into the debate surrounding Ukraine's obligation to respect the immunity of the combatant of the aggressor state and offers the authors' conclusions on this matter. The third section addresses the liability of defectors, focusing on the implications of citizenship (nationality) for combatants and prisoners of war (POW).
Results and conclusions:
Several Ukrainian scholars have expressed their unreserved disagreement with Ukraine's application of the doctrine of combatant immunity to Russian soldiers. In the absence of a direct reference to this exceptional privilege in international treaties to which Ukraine is a party and in light of the a priori unlawfulness of aggression, the critical arguments are not without merit. Nevertheless, we conclude that respect for the immunity of a combatant representing the aggressor state is part of Ukraine's international obligations and has a certain justification. Concurrently, the article acknowledges that the legal and ethical grounds for this are not entirely clear. The question of whether defectors should be recognised as combatants and/or prisoners of war is similarly unclear. Nevertheless, we are convinced that regardless of the answer to this question, the criminal prosecution of defectors for high treason cannot be considered a violation of the immunity of a combatant.
Ivan Yakoviyk
Doctor of Legal Science, Professor of the European Union Law Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv, Ukraine
i.v.yakovyuk@nlu.edu.ua
https://orcid.org/0000-0002-8070-1645
Corresponding author, responsible for the conceptualization, methodology of the research, writing – original draft and data collection, supervision.
Sergiy Kharytonov
Doctor of Legal Science, Head of the Department of Criminal Law Policy, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv, Ukraine
s.o.harytonov@nlu.edu.ua
https://orcid.org/0000-0002-2975-1743
Co-author, responsible for methodology and sources, writing – original draft and data collection.
Oleksiy Zaytsev
Cand. of Legal Science (PhD in Law), Assoc. Prof. of Criminal Law Department, Yaroslav Mudryi National law University, Kharkiv, Ukraine
o.v.zaytsev@nlu.edu.ua
https://orcid.org/0000-0002-6743-7114
Co-author, responsible for responsible for methodology and sources, writing – original draft and data collection, writing - review & editing.
Competing interests: No competing interests were disclosed.
Disclaimer: The authors declare that their opinion and views expressed in this manuscript are free of any impact of any organizations.
Copyright: © 2024 Ivan Yakoviyk, Sergiy Kharytonov and Oleksiy Zaytsev. This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited.
1. Antonyuk N, ‘A Criminal and Legal Assessment of Collaborationism: A Change of Views in Connection with Russia’s Military Aggression against Ukraine’ (2022) 5(3) Access to Justice in Eastern Europe 137, doi:10.33327/AJEE-18-5.3-n000312с.
2. Biggerstaff WC and Schmitt MN, ‘Prisoner of War Status and Nationals of a Detaining Power’ (2023) 100 International Law Studies 513.
3. Brych L, ‘On the Need to Ensure the Inevitability of Criminal Liability for Participation in an Aggressive War against Ukraine’ (Criminal-Legal Responses to the Challenges of Martial Law in Ukraine: International scientific conference, Kharkiv, 5 May 2022) 42.
4. Cameron L and others, ‘Article 4 - Prisoners of War: Commentary’ Geneva Convention (III) Relative to the Treatment of Prisoners of War, 12 August 1949: Commentary (2020)
Вступ.
Російське вторгнення в Україну породило наймасштабніший конфлікт у Європі після Другої світової війни. Сотні тисяч російських військових реалізують волю державиагресора. Довгий час вважалося, що комбатанти мають імунітет до кримінального переслідування за бойові дії та їхні супутні наслідки, у тому числі за вбивство військових, що обороняють державу-жертву агресії, якщо тільки вони не порушили закони війни. Такий імунітет викликав критику в українській правничій спільноті. Тому в цій статті автори аналізують висловлені аргументи прибічників імунітету комбатанта і намагаються прояснити правові та етичні підстави суперечливої доктрини. Крім того, переглядається під іншим кутом добре відома дискусія щодо значення громадянства (національності) для визнання статусу комбатанта чи військовополоненого та щодо відповідальності перебіжчиків.
Методи.
Основою статті є аналіз джерел міжнародного гуманітарного права (МГП), коментарів, практик держав, прецедентів та наукових поглядів щодо імунітету комбатанта. Також аналізуються практика правозастосовних органів України та погляди українських науковців у сфері кримінального права. Стаття складається з трьох частин. Перша частина містить загальний огляд статусу комбатанта та його привілеїв в МГП, а також актуалізує цю проблематику з огляду на російсько-українську війну. У другій було продемонстровано дебати щодо того, чи зобов’язана Україна, як жертва агресії, поважати імунітет комбатанта державиагресора, та сформульовано висновки авторів. У третій частині розглядається проблема відповідальності перебіжчиків, де основою є питання про громадянство (національність) комбатанта чи військовополоненого.
Результати та висновки.
Низка українських науковців висловила категоричну незгоду з тим, щоб Україна застосовувала доктрину імунітету комбатанта стосовно російських військовослужбовців. З огляду на відсутність прямої вказівки на цей винятковий привілей у міжнародних договорах, учасницею якої є Україна, та апріорі протиправний характер агресії, критичні аргументи не безпідставні. Однак ми робимо висновок, що повага до імунітету комбатанта, який представляє державу-агресора, є частиною міжнародних зобов’язань України і має певне обґрунтування. Водночас у статті визнається, що правові та етичні підстави для цього не зовсім зрозумілі. Ще більш складним є питання того, чи визнавати перебіжчиків комбатантами та/або військоволоненими. Однак ми переконані, що незалежно від відповіді на це питання, кримінальне переслідування перебіжчиків за державну зраду не можна вважати порушенням імунітету комбатанта.
Ключові слова: імунітет комбатанта, військовополонений, перебіжчики, колабораціоністська діяльність, державна зрада, російсько-українська війна, кримінальне право
Date of submission: 27 May 2024
Date of acceptance: 08 Aug 2024
Date of publication: 15 Nov 2024
Whether the manuscript was fast tracked? - No
Number of reviewer report submitted in first round: 3 reports
Number of revision rounds: 1 round, revised version submitted 14 Aug 2024
Yakoviyk I, Kharytonov S and Zaytsev O, ‘Combatant Immunity and the Russian-Ukrainian War: Reopening the Debate on a Longstanding Doctrine’ (2024) 7(4) Access to Justice in Eastern Europe 38-66 <https://doi.org/10.33327/AJEE-18-7.4-a000113>