REGULATING THE ENVIRONMENTAL IMPACTS OF FAST FASHION IN EGYPT: COMPARATIVE LESSONS FROM EUROPEAN, POST-SOCIALIST AND GLOBAL SOUTH MODELS
1. Introduction. – 2. Fast Fashion and Environmental Sustainability from a Global Perspective. – 2.1. Background of Fast Fashion as a Global Industry. – 2.2. Key Environmental Impacts of Fast Fashion and Textile Production. – 3. Comparative Regulatory Approaches to Addressing the Environmental Impacts of the Fashion Industry. – 3.1. The European Union: Circular Economy and Regulatory Leadership. – 3.2. Poland: Implementation Challenges in a Post-Socialist Jurisdiction. – 3.3. Bangladesh: Environmental Regulation in a Global Manufacturing Hub. – 4. The Fashion Industry in Egypt: Between Environmental Reality and Legal Reform. – 4.1. Economic Significance and Environmental Impacts of Egypt’s Textile Industry. – 4.2. Analysis of the Legal and Institutional Framework for Environmental Protection in Egypt. – 4.3. Legal Reform Proposals for Regulating the Environmental Impacts of Egypt’s Fashion Sector. – 5. Conclusion.
Abstract
Background: The fast fashion industry has become a defining feature of modern consumer culture, yet it is one of the most environmentally harmful sectors worldwide, contributing to water pollution, textile waste, and greenhouse gas emissions. As one of the largest textile and garment producers in the Middle East and Africa, Egypt faces serious challenges in reconciling the industry’s economic importance with the urgent need for environmental protection and sustainable development. This article examines the environmental risks associated with fast fashion production and consumption in Egypt and evaluates whether the existing legal regime adequately addresses these challenges.
Method: The article adopts a doctrinal and comparative legal methodology. It analyses Egypt’s Environmental Law No. 4 of 1994 and Waste Management Law No. 202 of 2020, alongside relevant executive regulations, national strategies, and policy instruments. It addresses these laws within broader sustainability frameworks, including the Sustainable Development Strategy: Egypt Vision 2030 and the United Nations Sustainable Development Goals (SDGs). It draws comparative insights from the European Union, Poland, and Bangladesh. The analysis focuses on regulatory mechanisms such as extended producer responsibility (EPR), circular economy policies, and environmental transparency requirements.
Results and Conclusions: The analysis reveals that although Egypt has established a comprehensive environmental legal regime, significant gaps persist in enforcement, industrial compliance, corporate accountability, and consumer awareness. Existing laws do not sufficiently address the environmental impacts of the fast fashion industry, nor do they impose effective obligations on manufacturers regarding waste reduction or sustainable practices. The comparative analysis informs several reform proposals for Egypt’s environmental regulation of the fashion sector. This includes strengthening sector-specific environmental regulation for textile production, enhancing institutional enforcement capacity, introducing extended producer responsibility mechanisms, and expanding international cooperation in sustainable textile production. These measures could significantly reduce the environmental footprint of Egypt’s fashion industry while improving compliance with international environmental sustainability standards.
About Authors
Marwa Abdelghany
PhD, Associate Professor, Private Law Department, College of Law, Abu Dhabi University, Abu Dhabi, United Arab Emirates
marwa.abdelghany@adu.ac.ae
https://orcid.org/0000-0003-3530-6395
Co-author, Conceptualisation, Formal Analysis, Investigation, Methodology, Validation, Writing – original draft, Writing – review & editing.
Ahmed Eldakak*
JSD, Associate Professor, College of Law, United Arab Emirates University, United Arab Emirates; Assistant Professor, Faculty of Law, Alexandria University, Egypt
a.eldakak@uaeu.ac.ae; dr.ahmed.eldakak.law@alexu.edu.eg
https://orcid.org/0000-0002-6806-863X
Corresponding author, Formal Analysis, Investigation, Methodology, Project administration, Validation, Writing – original draft, Writing – review & editing.
Competing interests: No conflict of interest was disclosed.
Disclaimer: The authors declare that their opinions and views expressed in this manuscript are free of any impact from any organisations.
Rights and Permissions
Copyright: © 2026 Marwa Abdelghany, Ahmed Eldakak. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited.
Editors
Managing Editor – Mag. Yuliia Hartman. English Editor – Robert Reddin. Ukrainian Editor – Liliіa Hartman.
References
1. Abo El-Wafa AEWM, 'Climate Change Within the Halls of Justice: An Analytical Study of Climate Litigation to Ensure Climate Action and Promote Climate Justice' (2025) 39(3) UAEU Law Journal 124, doi:10.65088/2025.39.3.3 [in Arabic]
2. Abo Hashima M and Mahran S, ‘Sustainability in the Ready-Made Garment Industry Using Unconventional Eco-Friendly Materials’ (2023) 33(1) Journal of Home Economics 213, doi:10.21608/mkas.2022.160379.1173 [in Arabic]
3. Bernard AL, ‘The Hidden Costs Behind Cheap Clothing: Addressing Fast Fashion’s Environmental and Humanitarian Impact’ (2023) 25(3) Vanderbilt Journal of Entertainment and Technology Law 541
4. Devarhubli G and Shrivastava A, ‘The Advancement of Environmental Procedural Rights in India: An Analysis of Issues, Problems and Prospects’ (2024) 10(1) Cogent Social Sciences 2312949, doi:10.1080/23311886.2024.2312949
5. Eid R, Shenouda I and Atalla M, ‘Sustainable Development and its Relation to Environmental Policies in Ready-Made Garment Factories in the Arab Republic of Egypt’ (2023) 33(1) Journal of Home Economics 165, doi:10.21608/mkas.2022.155802.1157 [in Arabic]
6. Hossain L, Sarker SK, and Khan MS, ‘Evaluation of Present and Future Wastewater Impacts of Textile Dyeing Industries in Bangladesh’ (2018) 26 Environmental Development 23, doi:10.1016/j.envdev.2018.03.005
7. Kaizer THM, ‘Green Garment Factories in Bangladesh: Motivation and Challenges’ (Master thesis, School of Business and Economics, University of Jyväskylä 2020)
8. Kant R, ‘Textile Dyeing Industry an Environmental Hazard’ (2012) 4(1) Natural Science 22, doi:10.4236/NS.2012.41004
9. Lindhqvist T, ‘Extended Producer Responsibility in Cleaner Production: Policy Principle to Promote Environmental Improvements of Product Systems’ (PhD thesis, International Institute for Industrial Environmental Economics, Lund University 2000)
10. Maratos A, ‘The Fast Fashion Industry: Formulating the Future of Environmental Change’ (2023) 40(2) Pace Environmental Law Review 391, doi:10.58948/0738-6206.1873
11. Masrura SU and Haider KS, ‘Case Study on Effluent Treatment Plant of ACS Textiles (Bangladesh) Limited’ (2017) 6(1) UITS Journal of Science & Engineering 95
12. Montgomery C, ‘International Fast Fashion: How China, Bangladesh and Brazil Can Be Held Accountable for Allowing Slave-Like Labour Conditions’ (2024) 32 Michigan State International Law Review 361
13. Montoya Flores ML and Salhofer S, ‘Environmental Assessment of Cotton Textile Production in Peru: A Case Study for a Cotton T-Shirt’ (2025) 970 Science of the Total Environment 179031, doi:10.1016/j.scitotenv.2025.179031
14. Peeters M, ‘Judicial Enforcement of Environmental Democracy: A Critical Analysis of Case Law on Access to Environmental Information in the European Union’ (2020) 4(1) Chinese Journal of Environmental Law 13, doi:10.1163/24686042-12340048
15. Piontek W, ‘Implementacja Rozszerzonej Odpowiedzialności Producenta do systemu Gospodarowania Odpadami w Polsce’ (2018) 20(2) Rocznik Ochrona Środowiska 1597
16. Sammons E, ‘“Green” is the New Black: Enforcing Consumer Protection Laws Against Greenwashing in the Fashion Industry’ (2024) 38(1) Emory International Law Review 191
17. Shaikh MM et al., ‘Sustainable Transformation in Pakistan’s Textile Industry: A Holistic Approach to Supply Chain Management’ (2023) 17(2) Journal of Business Strategies 1, doi:10.29270/JBS.17.2(23).01
18. Siliņa L, Dāboliņa I and Lapkovska E, ‘Sustainable Textile Industry – Wishful Thinking or the New Norm: A Review’ (2024) 19 Journal of Engineered Fibers and Fabrics 1, doi:10.1177/15589250231220359
19. Tsicalos Z, ‘The Fashion Industry, the Environment & Sustainability: A Call for an International Treaty and What This Means for the Future of the Fashion Industry’ (2024) 23(1) Journal of International Business and Law 131
20. Wielec M, ‘Legal Regulations and Sanctions Related to the Illegal Dumping of Waste in Polish Environmental Law’ (2024) 19(36) Journal of Agricultural and Environmental Law 307, doi:10.21029/jael.2024.36.307
21. Wilkinson KL, ‘A Legal Solution to the Fast Fashion Problem’ (2021) 11(2) Arizona Journal of Environmental Law and Policy 186
22. Wojnowska-Baryła I et al., ‘The Growing Problem of Textile Waste Generation—The Current State of Textile Waste Management’ (2024) 17 Energies 1528, doi:10.3390/en17071528
23. Woźniak-Gientka E, ‘Integration of Bioeconomy within Regional Policy Frameworks: a Case Study of the Wielkopolska Voivodeship’ (2025) 106(2) BioTechnologia 195, doi:10.5114/bta/205149
Reviews for article
Add a Review
АНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Дослідницька стаття
РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ ІНДУСТРІЇ ШВИДКОЇ МОДИ В ЄГИПТІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКОЇ, ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ МОДЕЛЕЙ ТА МОДЕЛІ ГЛОБАЛЬНОГО ПІВДНЯ
Марва Абдельгані, Ахмед Ельдакак*
АНОТАЦІЯ
Передумови. Індустрія швидкої моди стала визначальною рисою сучасної споживчої культури, проте вона залишається одним із найбільш екологічно шкідливих секторів у світі, спричиняючи забруднення водних ресурсів, утворення текстильних відходів і викиди парникових газів. Як один із найбільших виробників текстилю та одягу на Близькому Сході та в Африці, Єгипет стикається із серйозними викликами, намагаючись узгодити економічне значення цієї галузі з нагальною потребою в охороні довкілля та сталому розвитку. У цій статті досліджуються екологічні ризики, пов'язані з виробництвом і споживанням продукції швидкої моди в Єгипті, а також оцінюється відповідність чинного правового режиму масштабам зазначених викликів.
Методи. У статті застосовано доктринальний і порівняльно-правовий методи дослідження. Проаналізовано Закон Єгипту про охорону навколишнього середовища № 4 від 1994 року та Закон про управління відходами № 202 від 2020 року разом із відповідними виконавчими регламентами, національними стратегіями та програмно-політичними документами. Ці акти розглядаються крізь призму ширших концепцій сталого розвитку, зокрема Стратегії сталого розвитку «Бачення Єгипту 2030» (Egypt Vision 2030) та Цілей сталого розвитку Організації Об'єднаних Націй (ЦСР ООН). У дослідженні використано порівняльний досвід Європейського Союзу, Польщі та Бангладеш. Основну увагу зосереджено на таких регуляторних механізмах, як розширена відповідальність виробника (РВВ), засади циркулярної економіки та вимоги щодо екологічної прозорості.
Результати та висновки. Проведений аналіз засвідчує, що, попри сформований у Єгипті комплексний еколого-правовий режим, зберігаються значні прогалини у сферах правозастосування, дотримання регуляторних вимог суб'єктами промисловості, корпоративної підзвітності та правосвідомості споживачів. Чинне законодавство недостатньо охоплює екологічні наслідки функціонування індустрії швидкої моди, а також не покладає на виробників дієвих зобов'язань щодо зменшення обсягу відходів або запровадження сталих виробничих практик.
На основі порівняльно-правового аналізу сформульовано низку пропозицій щодо реформування системи екологічного регулювання індустрії моди в Єгипті. Зокрема, йдеться про посилення секторального природоохоронного регулювання текстильного виробництва, нарощування інституційної спроможності органів правозастосування, запровадження інструментів розширеної відповідальності виробника та розширення міжнародного співробітництва у сфері сталого текстильного виробництва. Зазначені заходи сприятимуть відчутному зменшенню екологічного сліду модної індустрії Єгипту за одночасного покращення рівня її відповідності міжнародним стандартам екологічної сталості.
Ключові слова. Швидка мода; екологічне право; сталий розвиток; текстильна промисловість; циркулярна економіка; розширена відповідальність виробника (РВВ); Бачення Єгипту 2030 (Egypt Vision 2030).
Publication history
How to cite it?
- Abdelghany M and Eldakak A, ‘Regulating the Environmental Impacts of Fast Fashion in Egypt: Comparative Lessons from European, Post-Socialist and Global South Models’ (2026) 9(4) Access to Justice in Eastern Europe <https://doi.org/10.33327/AJEE-18-9.4-a0002007>
