Summary: 1. Introduction. – 2. The notion of surrogate motherhood within legal relations. – 3. The ECtHR case law on reproductive rights. – 4. Conclusions.
The European Convention on Human Rights and the Practice of the ECtHR in the Field of Gestational Surrogacy
Abstract
Background. The article focuses on the analysis of the case law of the European Court of Human Rights regarding gestational surrogate motherhood and the development of the bioethics issue in this area. It was established that the notion of "private life," regulated by Article 8 of the European Convention on Human Rights, guarantees everyone the ability to demand the establishment of their identity, providing for the possibility of establishing family relationships. It is highlighted that, despite the legal ban on the implementation of surrogate motherhood technology, to confirm the child’s identity, there is a need for official recognition of this kind of family relationship as indicated by other relevant relationships. In particular, the peculiarities of establishing parent-child relationships in the case of individuals applying for gestational surrogacy to exercise their reproductive rights are disclosed. The problem of legal regulation unification in the technological application of gestational surrogate motherhood is considered. A conclusion set regards the need to create an international legislative and regulatory framework useful for national governments, particularly in gradually banning the use of surrogate motherhood technologies. Attention is placed on international efforts focused to create an international legislative and regulatory framework that will provide recommendations useful to national governments, particularly in the gradual prohibition of surrogacy. The authors believe that the corresponding international agreement will constitute a legal framework for ensuring individual rights, freedoms, and health, the limitation to gestational surrogate motherhood services, and the observance of a uniform policy in this area.
Methods: The methodological framework of the study incorporated a range of philosophical, general, and legal methods. The worldview-dialectical method of cognition made it possible to investigate the problem's social content and legal form, then to conduct a systematic theoretical and legal analysis of the practice by applying the judgments of the European Court of Human Rights. The diversity of legal certainty of the surrogate motherhood system’s legality in Europe, particularly in France, Italy, Iceland, Poland, and Norway, was investigated using the comparative method. With the help of a formal-legal approach, it analysed the content and peculiarities of applying the ECtHR practice.
Results and Conclusions: We comprehensively considered the ECtHR legal positions on gestational surrogate motherhood and the bioethics development in this area. International efforts should be concentrated on establishing an international regulatory framework that will provide recommendations practical to national governments, particularly in the gradual prohibition of surrogacy.
About Authors
Larysa Nalyvaiko
Dr. Sc. (Law), Professor, Vice-rector of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro, Ukraine larysa_nalyvaiko@edu-knu.com https://orcid.org/0000-0002-7696-422
Corresponding author. responsible for conceptualisation, data curation, methodology and writing. Competing interests: The authors declares that no competing interests exist. Disclaimer: The authors declares that their opinions and views expressed in this manuscript are free of any impact of any organizations. Translation: The content of this article was translated with the participation of third parties under the authors’ responsibility.
Dmytro Pryputen
Dr. Sc. (Law), Professor, Professor of the Department of General Legal Disciplines, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro, Ukraine kafedra_zpd@ukr.net; https://orcid.org/0000-0001-8786-1775 Co-author, responsible for methodology, data collection and writing.
Iryna Verba
Associate Professor of the Department of General Legal Disciplines Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro, Ukraine kafedra_zpd@ukr.net; https://orcid.org/0000-0003-4123-856 Co-author, responsible for methodology, data collection and writing.
Yuliia Lebedieva
Lecturer of the Scientific Research Institute of State Building and Local Government of National Academy of Law Sciences of Ukraine, Kharkiv, Ukraine. u.lebedieva@gmail.com; https://orcid.org/0000-0002-9745-279 Co-author, responsible for methodology, data collection and writing.
Olha Chepik-Trehubenko
Associate Professor of the Department of General Legal Disciplines Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro, Ukraine olga-tregubenko@ukr.net; https://orcid.org/0000-0001-5499-579 Co-author, responsible for methodology, data collection and writing.
Managing editor – Mag. Polina Siedova. English Editor –Nicole Robinson
Copyright: © 2023 Larysa Nalyvaiko, Dmytro Pryputen, Iryna Verba, Yuliia Lebedieva, Olha ChepikTrehubenko. This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited.
References
1. Antonov S, ‘Methods of Legal Regulation for Surrogacy in Ukraine and Abroad’ (2020) 3 Law of Ukraine 129, doi: 10.33498/louu-2020-03-129.
2. Bertelli M and others, ‘Combined Use of Medically-Assisted Reproductive Techniques: A New Bioethical Issue’ (2019) 90 (10-S) Acta Biomedica Atenei Parmensis 58, doi: 10.23750/abm.v90i10-S.8761.
3. Beschastnyi V and others, ‘Place of Court Precedent in the System of Law of the European Union and in the System of Law of Ukraine’ (2019) 22 (6) Journal of Legal, Ethical and Regulatory 1.
4. Boldizhar SO, ‘Surrogate Maternity: Correlation of Medical and Legal Definition’ (2019) 58 (1) Uzhhorod National University Herald, Series Law 196, doi: 10.32782/2307-3322.58-1.41.
5. Frati P and others, ‘Bioethical Issues and Legal Frameworks of Surrogacy: A Global Perspective about the Right to Health and Dignity’ (2020) 258 European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology 1, doi: 10.1016/j.ejogrb.2020.12.020.
6. Iliadou M, ‘Surrogacy and the ECtHR: Reflections on Paradiso and Campanelli v Italy’ (2018) 27 (1) Medical Law Review 144, doi: 10.1093/medlaw/fwy002.
7. Kopotun IM and others, ‘Health-Improvement Competences Formation Technique in Future Police Officers by Means of Personality-Oriented Approach to Physical Education’ (2019) 18 (11) International Journal of Learning, Teaching and Educational Research 205, doi: 10.26803/ijlter.18.11.12.
8. Maydanyk RA and Moskalenko KV, ‘Towards Creation of Unified Regulation on Surrogacy in Europe: Recent Trends and Future Perspectives’ (2022) 73 (12-2) Wiadomosci lekarskie 2865, doi: 10.36740/WLek202012227.
9. Mulligan A, ‘Identity Rights and Sensitive Ethical Questions: The European Convention on Human Rights and the Regulation of Surrogacy Arrangements’ (2018) 26 (3) Medical Law Review 449, doi: 10.1093/medlaw/fwx066.
10. Nalyvaiko L, Маrсhenko O and Іlkov V, ‘Conceptualisation of the Phenomenon of Corruption: International Practices and Ukrainian Experience’ (2018) 172 (7-8) Economic Annals-XXI 32, doi: 10.21003/ea.V172-06.
11. Nalyvayko LR, Hrytsay IO and Dniprov OS, Non-Governmental Human Rights Organizations of Ukraine(Khai-Tek Pres 2014).
12. Piersanti V and others, ‘Surrogacy and “Procreative Tourism”. What Does the Future Hold from the Ethical and Legal Perspectives?’ (2021) 57 (1) Medicina 47, doi: 10.3390/medicina57010047.
13. Ponomarenko OM, Ponomarenk YuA and Ponomarenko KYu, ‘Legal Regulation of Surrogacy at the International and National Levels: Optimization of Permissions, Prohibitions and Liability’ (2020) 73 (12-2) Wiadomości Lekarskie 2877, doi: 10.36740/wlek202012229.
14. Skyba E and Tkachenko K, ‘Gender Challenges of Modern Societies’ (2021) 1 (2) Philosophy, Economics and Law Review 18, doi: 10.31733/2786-491X-2021-2-18-24.
15. Vayena E, Rowe PJ and Griffin PD (eds), Current Practices and Controversies in Assisted Reproduction: Report of a meeting on “Medical, Ethical and Social Aspects of Assisted Reproduction”, Geneva, 17-21 September 2001 (WHO 2002) <https://apps.who.int/iris/handle/10665/42576> accessed 20 February 2023.
16. Wennberg A-L, ‘Social Freezing of Oocytes: A Means to Take Control of Your Fertility’ (2020) 125 (2) Upsala Journal of Medical Sciences 95, doi: 10.1080/03009734.2019.1707332.
Reviews for article
Add a Review
Лариса Наливайко, Дмитро Припутень, Ірина Верба, Юлія Лебедєва, Ольга
Чепік-Трегубенко
АНОТАЦІЯ
Передумови. Стаття присвячена аналізу практики Європейського суду з прав
людини щодо гестаційного сурогатного материнства та розвитку проблеми
біоетики у цій сфері. Встановлено, що поняття «приватне життя»,
врегульоване статтею 8 Європейської конвенції з прав людини, гарантує
кожному можливість вимагати встановлення його особистості, передбачаючи
можливість встановлення факту сімейних відносин. Наголошується, що,
незважаючи на законодавчу заборону на впровадження технології
сурогатного материнства, для підтвердження особи дитини існує потреба в
офіційному визнанні такого роду сімейних відносин, про що вказують інші
відповідні відносини. Зокрема, розкрито особливості встановлення
батьківсько-дитинських відносин у разі звернення осіб за гестаційним
сурогатним материнством для реалізації своїх репродуктивних прав.
Розглянуто проблему уніфікації правового регулювання технологічного
застосування гестаційного сурогатного материнства. Набір висновків
стосується необхідності створення міжнародної законодавчої та нормативної
бази, корисної для національних урядів, зокрема щодо поступової заборони
використання технологій сурогатного материнства. Увага приділяється
міжнародним зусиллям, спрямованим на створення міжнародної законодавчої
та нормативної бази, яка надаватиме рекомендації, корисні національним
урядам, зокрема щодо поступової заборони сурогатного материнства. Автори
вважають, що відповідна міжнародна угода стане правовою базою для
забезпечення прав, свобод і здоров'я особистості, обмеження послуг
гестаційного сурогатного материнства та дотримання єдиної політики в цій
сфері.
Методи. Методологічна основа дослідження включала низку філософських,
загальноправових та правових методів. Світоглядно-діалектичний метод
пізнання дав змогу дослідити соціальний зміст та правову форму проблеми,
потім провести системний теоретико-правовий аналіз практики із
застосуванням рішень Європейського суду з прав людини. За допомогою
порівняльного методу було досліджено різноманітність юридичної
визначеності законності системи сурогатного материнства в Європі, зокрема
у Франції, Італії, Ісландії, Польщі та Норвегії. За допомогою формально-
юридичного підходу проаналізовано зміст та особливості застосування
практики ЄСПЛ.
Результати та висновки. Автори всебічно розглянули правові позиції ЄСПЛ
щодо гестаційного сурогатного материнства та розвитку біоетики в цій сфері.
Міжнародні зусилля слід зосередити на створенні міжнародної нормативно-
правової бази, яка надаватиме практичні рекомендації національним урядам,
зокрема щодо поступової заборони сурогатного материнства.
Keywords
- reproductive rights, reproductive technologies, assisted reproductive technologies, surrogate motherhood, gestational surrogate motherhood, bioethics
Publication history
-
Submitted on 02 Jan 2023 / Revised 03 Feb 2023 / Approved 20 Feb 2023 / Published: 15 May 2023
How to cite it?
- Larysa Nalyvaiko, Dmytro Pryputen, Iryna Verba, Yuliia Lebedieva, Olha Chepik-Trehubenko ‘The European Convention on Human Rights and the Practice of the ECtHR in the Field of Gestational Surrogacy’ 2023 2 (19) Access to Justice in Eastern Europe 206-2019. https://doi.org/10.33327/AJEE-18-6.2-n000203