Summary: 1. Introduction. – 2. Derogation. – 3. The Non-alternative Choice of Detention in Custody. – 4. Extension of the Period of Detention in Custody. – 5. Conclusions.
Features of Ensuring the Right to Liberty and Personal Integrity In Criminal Proceedings Under the Conditions of Martial Law: Precedent Practice of the European Court of Human Rights and Ukrainian Realities
Abstract
This article is devoted to the study of problems related to the peculiarities of ensuring the right to freedom and personal integrity in criminal proceedings under martial law. It is noted that one of the principles of the state policy of Ukraine in the spheres of national security and defence is the protection of people and citizens, their life and dignity, and their constitutional rights and freedoms. The article analyses the conditions of admissibility of derogation, i.e., Ukraine’s right to derogate from the observance of individual rights, guaranteed, first of all, by Art. 5 of the European Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (ECHR). The authors determine the constitutionality of legislative innovations caused by unprovoked Russian aggression and, as a result, the introduction of martial law in our country. The position is argued that the limitation of the right to freedom and personal integrity provided for by the Criminal Procedure Code of Ukraine (Parts 6-7 of Art. 176) only by the use of detention pursues a legitimate goal, which is to prevent persons who are reasonably suspected of committing a number of crimes from hiding from the investigation and the court, as well as perform any actions provided for in Part 1 of Art. 177 of the CPC of Ukraine, which, taking into account the difficult situation in the country associated with military aggression, can be considered fully justified. At the same time, in the future, at the stage of extending the term of detention, the suspect or the accused is actually deprived of the right to request his release from custody and the application of an alternative preventive measure to him, which does not correlate with international standards of limiting the right to freedom and personal integrity and does not comply with the legal positions of the European Court of Human Rights. The authors emphasise that the quasi-automatic extension of the term of detention of a person in custody without appropriate requests from the prosecution, without checking the presence of new or previous risks and assessing the expediency of further deprivation of liberty, introduced into the national legislation, should be considered as a violation of the conventional norms-guarantees established by § 3 Art. 5 of the ECHR.
About Authors
Anush Tumanyants
PhD in Law, Department of Criminal Procedure, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv, Ukraine anushjurist@gmail.com https://orcid.org/0000-0001-6403-8436
Corresponding author, responsible for writing and methodology. Competing interests: Any competing interests were declared by all the authors. Disclaimer: The authors declare that their opinion and views expressed in this manuscript are free of any impact of any organizations.
Translation: The content of this article was translated by a third party, under the authors’ supervision.
Halyna Hetman
Cand. of Science of Law (Equiv. PhD), Assistant Professor at the Department of Criminal Process, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv, Ukraine g.m.getman@nlu.edu.ua https://orcid.org/0000-0003-0872-3660
Co-author, responsible for writing and national case law generalization.
Viktoria Babanina
Dr. Sc. (Law), Professor, Professor of Criminal Law Department of the National Academy of Internal Affairs, Kyiv, Ukraine 8iktoria8@gmail.com https://orcid.org/ORCID/0000-0003-4173-488Х
Co-author, responsible for writing and national case law generalization.
Roman Dovbash
PhD in Law, Associate Professor of the Department of Criminal Procedure of the National Academy of Internal Affairs, Kyiv, Ukraine dzuba449@ukr.net https://orcid.org/0000-0002-2814-7851
Co-author, responsible for writing and the ECtHR case law generalization.
Managing editor – Dr. Serhii Kravtsov. English Editor – Dr. Sarah White.
Copyright: © 2023 A Tumanyants, H Hetman, V Babanina, R Dovbash. This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited.
References
1. Burke-White W W, ‘Human Rights and National Security: The Strategic Correlation’ (2004) 17 Harvard Human Rights Journal 254 <https://www.law.upenn.edu/cf/faculty/wburkewh/workingpapers/.pdf> accessed 20 December 2022.
2. Fomina T, Rogalska V, ‘Preventive measures under martial law: what has changed’ (Zakon i Biznes, 19 May 2022) <https://zib.com.ua/ua/151472.html> accessed 20 December 2022.
3. Kaplina O, Serhii Kravtsov, Olena Leyba ‘Militari justice in Ukraine: renaissance during wartime’ (2022) 3 (15) Access to Justice in Eastern Europe 120-136. DOI: https://doi.org/10.33327/AJEE-18-5.2-n000323.
4. Lazukova O V, Special regime of pre-trial investigation in conditions of war, state of emergency or in the area of an anti-terrorist operation (Pravo 2018).
5. McBride J, ‘To what extent does the fight against the coronavirus infection allow restrictions on human rights’ (Zakon i Biznes, 04 April – 10 April 2020) <https://zib.com.ua/ua/142070-covid-19_i_konvenciya_u_yakiy_miri_borotba_z_koronavirusnoyu.html> accessed 20 December 2022.
6. Teteryatnik H, Criminal proceedings in conditions of emergency legal regimes: theoretical, methodological and praxeological foundations (Helvetica Publishing House 2021).
7. Tumanyants A R, Krytska I O, ‘Exercise of Ukraine’s right to derogate from Article 5 of the Convention for the Protection of Human Rights and fundamental freedoms: case law of the European Court of Human Rights in criminal proceedings and domestic realities in martial law’(2022) 5 Legal scientific electronic journal 603-607 <http://www.lsej.org.ua/5_2022/145.pdf> accessed 20 December 2022.
8. Zavtur V A, ‘Presumption of personal freedom when applying clause ‘c’ of Article 5 of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms: practice of the European Court of Human Rights and the national context’ in Practice of the European Court of Human Rights in activity bodies of the prosecutor’s office and the court: challenges and prospects: cont. and International science and practice conference (June 13, 2018) (National Academy of the Prosecutor’s Office of Ukraine 2018) 81-85 <http://hdl.handle.net/11300/10786> accessed 20 December 2022.
Reviews for article
Add a Review
Ануш Туманянц, Галина Гетьман, Вікторія Бабаніна, Роман Довбаш
АНОТАЦІЯ
Ця стаття присвячена дослідженню проблем, пов’язаних з особливостями
забезпечення права на свободу та особисту недоторканність у кримінальному
провадженні в умовах воєнного стану. Зазначено, що одним із принципів
державної політики України у сферах національної безпеки та оборони є
захист людини і громадянина, його життя й гідності, конституційних прав і
свобод. Проаналізовано умови допустимості відступу, тобто право України
відступати від дотримання прав особи, гарантованих насамперед ст. 5
Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод
(ЄКПЛ). Автори визначають конституційність законодавчих новацій,
спричинених неспровокованою російською агресією та, як наслідок,
запровадження воєнного стану в нашій державі. Цю позицію аргументовано
тим, що обмеження права на свободу та особисту недоторканність,
передбачене Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 6–7 ст. 176),
лише шляхом затримання, має на меті легітимне запобігання спробам осіб,
які обґрунтовано підозрюються у вчиненні низки злочинів, переховуватися
від слідства та суду, а також вчиненню ними будь-яких дій, передбачених ч. 1
ст. 177 КПК України, що, враховуючи складну ситуацію в державі, пов’язану
з військовою агресією, можна вважати цілком обґрунтованим. Водночас у
майбутньому, на стадії продовження строку тримання під вартою,
підозрюваний чи обвинувачений фактично позбавляється права клопотати
про звільнення його з-під варти та застосування щодо нього альтернативного
запобіжного заходу, що не корелює з міжнародними стандартами обмеження
права на свободу та особисту недоторканість і не відповідає правовим
позиціям Європейського суду з прав людини. Автори наголошують, що
запроваджене в національне законодавство квазіавтоматичне продовження
строку тримання особи під вартою без відповідних клопотань прокурора, без
перевірки наявності нових або попередніх ризиків та визначення доцільності
подальшого позбавлення волі, слід розглядати як порушення конвенційних
норм-гарантій, встановлених § 3 ст. 5 ЄКПЛ.
Keywords
- the right to freedom and personal integrity, criminal proceedings under martial law, judicial control, preventive measures, detention
Publication history
-
Submitted on 08 Aug 2022 / Revised 1st 12 Oct 2022 / Revised 2nd 21 Dec 2022 / Approved 15 Mar 2023 / Published: 15 May 2023
How to cite it?
-
A Tumanyants, H Hetman, V Babanina, R Dovbash ‘Features of Ensuring the Right to Liberty and Personal Integrity In Criminal Proceedings Under the Conditions of Martial Law: Precedent Practice of the European Court of Human Rights and Ukrainian Realities’ 2023 2 (19) Access to Justice in Eastern Europe 153-171. https://doi.org/10.33327/AJEE-18-6.2-n000226