ECtHR Decisions That Influenced the Criminal Procedure of Ukraine
Summary: 1. Introduction. – 2. The Significance of the Convention as an Instrument of the European Public Order. – 3. ECHR and the Practice of the ECtHR as a Guide for the Reformation of Criminal Justice in Ukraine. – 3.1. The Principles of Criminal Proceedings: Freedom from Self-disclosure and the Right not to Testify against Close Relatives and Family Members; Immediacy of Testimonies, Objects and Documents Examination; Presumption of Innocence, Ensuring the Right to Defence and Their Implementation in the New CrPC of Ukraine 2012. – 3.2. Obligations of Ukraine Regarding the Creation of a System of Free Legal Aid. – 3.3. Positive Legislative Reaction of Ukraine to the Recommendations Made by the ECtHR Regarding the Standardisation of Measures to Ensure Criminal Proceedings and Precautionary Measures. – 3.4. Problems of Admissibility of Evidence and Ensuring the Rights of Individuals to Review the Materials of the Pre-trial Investigation. – 4. ECHR as a Living Instrument and Act of Direct Action. – 5. Reserves for the Improvement of National Legislation in the Context of Protection of Human Rights and Freedoms in Accordance with the Legal Positions of the ECtHR. – 6. Conclusions
Abstract
As of 2020, 70 years have passed since the day of the adoption of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (ECHR), which Ukraine ratified in September 1997. It was from this date that the countdown to significant democratic transformations in Ukraine and the establishment of human and civil rights and freedoms began. In this article, the authors raise relevant issues of reforming the criminal process of Ukraine in the context of European standards. The old Code of Criminal Procedure of Ukraine was adopted in 1960 and was in force for almost half a century. During this time, it became obsolete and bore a significant imprint of the Soviet past, which was manifest in both the bodies that conducted the trial and had primarily repressive powers and the public interests that dominated the rights and legitimate interests of those involved in criminal justice.
The conditions under which the first steps aimed at realising the importance of the Convention and the value of human rights enshrined in it took place were not easy. The path of reform processes in criminal proceedings was associated with the confrontation of the Soviet past with modern transformation. It was difficult to realise the need to harmonise national legislation with European standards of human rights and freedoms and consolidate their perception as one of the necessary conditions for Ukraine’s integration into the European legal space, as well as the need for a conceptually new worldview for both the people of Ukraine and law enforcement bodies – officers, judges, and prosecutors.
The authors summarise the most important decisions of the ECtHR made on complaints against Ukraine during the period of the reform of criminal procedure legislation, analyse the problems identified by the ECtHR, and illustrate how the legislator implemented the ECtHR standards in national criminal procedure legislation. They note that on the basis of the Convention and the case-law of the ECtHR in criminal procedure legislation, important principles of criminal proceedings, such as adversarial proceedings, direct examination of evidence, the right to defence, the right not to testify against oneself and close relatives, and reasonable time are legitimised. For the first time, the legislation of Ukraine has enshrined a rule on the inadmissibility of evidence obtained as a result of a significant violation of human rights and freedoms. A separate segment of the article is devoted to the consideration of amendments to the criminal procedure legislation regarding the protection of the rights and legitimate interests of a person in respect of whom a measure of restraint in the form of custody is chosen. In order to ensure the right of a person to liberty and security, the position of an investigating judge and the institute of free legal aid have been introduced. In addition, the authors focus on the aspects of direct application of the Convention and ECtHR decisions in law enforcement practice without amending the legislation, as well as analyse the legislative perspectives arising from non-implemented ECtHR decisions
About Authors
CONTRIBUTORS
All the co-authors read and approved the final version and agreed to be accountable for all aspects of this article.
Prof. Oksana Kaplina is responsible for the supervision, including oversight and leadership responsibility for the research activity, planning, and execution, and writing, including review and editing, as well as the conceptualisation, formulation, and evolution of the overarching research goals and aims, design of the methodology, and writing the original draft.
Dr Tumanyants Anush conducts the research and maintains the investigation process, specifically data/evidence collection, and prepares the work, specifically the visualisation/data presentation.
Prof. Oksana Kaplina is aHead of the Department of Criminal Procedure, Correspondent Member of the National Academy of Legal Sciences, Honored Worker of Science and Technology of Ukraine, Member of the Scientific Advisory Board of the Supreme Court, Deputy Head of the Working Group on Reforming of Criminal Justice under the President of Ukraine, participant of the Erasmus+ Project Modernising Master’s Training on Criminal Justice CRIMHUM
o-kaplna@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-3654-673X
Dr Tumanyants Anush is an assoc. professor at the Department of Criminal Procedure at the Yaroslav Mudryi National Law University.
https://orcid.org/0000-0001-6403-8436
ACKNOWLEDGEMENTS
The authors would like to express their gratitude to the reviewers for their help and to the English editor.
CONFLICT OF INTEREST
The authors have declared that no conflict of interest or competing interests exist. Prof. Oksana Kaplina serves as a Member of the Scientific Advisory Board of the Supreme Court, but despite this, she does not represent any views of this body in this particular research, nor is she bound by their views.
References
Grabenwarter C, ‘The European Convention on Human Rights: Inherent Constitutional Tendencies and the Role of the European Court of Human Rights’ in A von Bogdandy, P Sonnevend (eds), Constitutional Crisis in the European Constitutional Area, Theory, Law and Politics in Hungary and Romania (2015) 257–275; <https://eltelawjournal.hu/wp-content/uploads/2014/10/7_Christoph_Grabenwarter.pdf> accessed 12 February 2021.
Keller H, Sweet A, ‘Assessing the Impact of the ECHR on National Legal Systems’ in A Europe of Rights: The Impact of the ECHR on National Legal Systems (Oxford University Press 2008) 677–712. <https://digitalcommons.law.yale.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1087&context=fss_papers> accessed 12 February 2021
Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, 4 November 1950 <https://www.echr.coe.int/documents/convention_eng.pdf> accessed 12 February 2021
EA Alkema, ‘The European Convention as a Constitution and Its Court as a Constitutional Court’ in P Mahoney et al (eds), Protection des droits de l’homme: la perspective européenne: mélanges à la mémoire de Rolv Ryssdal (Cologne 2000) 41–65
Law of Ukraine ‘On the implementation of decisions and application of the case law of the European Court of Human Rights’ [2006] Vidomosti of the Verkhovna Rada 18/123 <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text> accessed 12 February 2021
Law of Ukraine on Ratification of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950, First Protocol and Protocols No 2, 4, 7 and 11 to the Convention of the Verkhovna Rada of Ukraine (VVR) 1997 No 40, 263
De Salvia M, ‘Compendium de la CEDH: les Principes Directeurs de la Jurisprudence Relative à la Convention Européenne des Droits de l’Homme’ in Jurisprudence 1960 à 2002 (2003) 865
Recommendation Rec (2004)10 of the Committee of Ministers to member states concerning the protection of the human rights and dignity of persons with mental disorder (Adopted by the Committee of Ministers on 22 September 2004 at the 896th meeting of the Ministers’ Deputies) <https://search.coe.int/cm/Pages/result_details.aspx?ObjectID=09000016805dc0c1> accessed 12 February 2021.
Luzius W, ‘Rethinking the European Court of Human Rights’ in The European Court of Human Rights between Law and Politics (2011) 204–230
Reviews for article
Add a Review
РІШЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ, ЯКІ ЗМІНИЛИ КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС УКРАЇНИ
Оксана Капліна,
доктор юридичних наук, професор,
завідувач кафедри кримінального процесу,
Національний юридичний університет
імені Ярослава Мудрого
(м. Харків, Україна)
o-kaplna@ukr.net
http://orcid.org/0000-0002-3654-673X
Ануш Туманянц,
кандидат юридичних наук, доцент
доцент кафедри кримінального процесу
Національний юридичний університет
імені Ярослава Мудрого
(м. Харків, Україна)
anushjurist@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-6403-8436
Анотація. В статті автори підіймають актуальні питання реформування кримінального процесу України в контексті європейських стандартів. В 2020 році виповнилося 70 років з дня прийняття Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку Україна ратифікувала в вересні 1997 року. Саме з цієї дати почався відлік істотних демократичних перетворень в Україні, її просування шляхом європейської інтеграції, утвердження прав та свобод людини і громадянина. Особлива увага у статті присвячена проблемам реформування кримінального процесуального законодавства України. Авторами відмічено, що старий Кримінально-процесуальний кодекс України був прийняти ще в 1960 році та діяв майже півстоліття, був застарілим за своєю суттю, мав відбиток радянського минулого, органи, які вели процес, переважно, мали репресивні повноваження, публічні інтереси домінували над правами та законними інтересами осіб, які були залучені до сфери кримінальної юстиції. Аналізуючи умови, у яких відбувалися перші кроки, спрямовані на усвідомлення значення Конвенції та цінності прав людини, які в неї закріплювалися, автори зазначають, що шлях реформаційних процесів у кримінальному провадженні був непростим. Він був пов'язаний із протистоянням радянського минулого сучасним перетворенням, складнощами усвідомлення необхідності узгодження національного законодавства з європейськими стандартами прав і свобод людини, сприйняття їх як одну з необхідних умов інтеграції України в європейський правовий простір, а також з формуванням по суті концептуально нового світогляду як народу України так і співробітників правоохоронних органів – слідчих, суддів, прокурорів.
Автори узагальнили найбільш важливі рішення ЄСПЛ, які були винесені по скаргам проти України в тої період, коли здійснювалося реформування кримінального процесуального законодавства, проаналізували ті проблеми, які були констатовані ЄСПЛ, та проілюстрували, як законодавець імплементував сформовані ЄСПЛ стандарти у національне кримінальне процесуальне законодавство. Відмічено, що на підставі Конвенції та практиці ЄСПЛ у кримінальному процесуальному законодавстві легітимізовані такі важливі засади кримінального провадження, як змагальність, безпосередність дослідження доказів, права на захист, право не свідчити проти себе та близьких родичів, розумних строків. Вперше у законодавстві України закріплено правило щодо недопустимості доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Окремий сегмент статті присвячений розгляду змін до кримінального процесуального законодавства стосовно захисту прав та законних інтересів особи, щодо якої обирається запобіжних захід у вигляді тримання під вартою. З метою забезпечення права особи на свободу та особисту недоторканність запроваджена посада слідчого судді, інститут безоплатної правової допомоги. Крім того, автори зупинилися на аспектах безпосереднього застосування Конвенції та рішень ЄСПЛ у правозастосовній практиці без внесення змін до законодавства, а також проаналізували законодавчі перспективи, які випливають із невиконаних рішень ЄСПЛ.
Ключові слова: кримінальне судочинство, Європейський суд з прав людини, принципи кримінального процесу
How to cite it?
-
O Kaplina, A Tumanyants, ‘ECtHR Decisions That Influenced the Criminal Procedure of Ukraine’ 2021 1(9) Access to Justice in Eastern Europe 102–121. DOI: 10.33327/AJEE-18-4.1-a000048
