Summary: 1. Introduction. – 2. Methodology. – 3. The Conceptual Relationship Between Extremism and Terrorism. – 4. The Concept of Ecological Extremism. – 5. Criminal Law Qualification of Ecological Extremism – 6. Conclusions.
Background: In recent years, climate change and environmental degradation have given rise to new forms of civic activism aimed at pressuring governments and corporations to take urgent action to protect the environment. While most environmental movements operate within the bounds of the law and democratic principles, a minority of activists resort to more radical and disruptive methods when they perceive existing legal and political processes as too slow or ineffective. This phenomenon, commonly referred to as ecological extremism, does not typically aim to overthrow democratic governance but rather seeks to accelerate environmental policy changes through acts of civil disobedience and sometimes illegal direct action. Despite its growing relevance, the legal aspects and boundaries of ecological extremism remain underexplored, particularly in the context of Central and Eastern Europe.
Methods: This article employs traditional methods of legal scientific (jurisprudential) research, combining general scientific methods with methods specific to the field of legal science. Among the general scientific methods applied in this article are primarily logical methods, namely the methods of analysis, synthesis, and description. The method of analysis was used in relation to relevant legal provisions, mainly Section 140, 140a and 140b of the Slovak Criminal Code, and also in relation to doctrinal sources such as various legal commentaries and monographs, studies, scientific articles, and relevant reports. The method of synthesis is closely related to the method of analysis and complements the analytical approach. The descriptive method was employed to define and clarify the concept of ecological extremism. As for the special methods of legal science, the comparative method was predominantly used, facilitating the exploration of the relationship between extremism and terrorism, as well as the concept of ecological extremism and related terms.
Results and Conclusions: For the purposes of further research on ecological extremism, it was first necessary to address the concept itself and related concepts such as ecoterrorism, ecofascism, as well as contrasting concepts like environmental terrorism and ecocide. For the purposes of this article, it is concluded that ecological extremism should be understood as a form of ecologically motivated conduct that exceeds the boundaries of lawful activism but does not necessarily meet the criteria for terrorism. It is distinguished from ecological activism primarily by its radicalised ideology, the use of illegal methods, and the rejection of institutional forms of environmental protection. To illustrate and clarify the distinctions between concepts related to ecological extremism, an overview table has been presented.
As for the criminal law classification of ecological extremism, it has been concluded that it is difficult to envisage ecological extremism falling within the scope of crimes classified as extremism under the Slovak Criminal Code. However, it is conceivable that any crime committed with an ecological motive could be included among crimes of extremism. Currently, however, Slovak criminal law does not recognise such a specific motive. An ecological motive itself does not alter the legal qualification of the act, but it may be relevant when assessing the nature of the crime and determining the sentence. De lege ferenda, the ecological motive could form part of a privileged element of a crime, thus lowering the applicable sentence, or it could be explicitly recognised as a mitigating circumstance.
Abstract
Background: In recent years, climate change and environmental degradation have given rise to new forms of civic activism aimed at pressuring governments and corporations to take urgent action to protect the environment. While most environmental movements operate within the bounds of the law and democratic principles, a minority of activists resort to more radical and disruptive methods when they perceive existing legal and political processes as too slow or ineffective. This phenomenon, commonly referred to as ecological extremism, does not typically aim to overthrow democratic governance but rather seeks to accelerate environmental policy changes through acts of civil disobedience and sometimes illegal direct action. Despite its growing relevance, the legal aspects and boundaries of ecological extremism remain underexplored, particularly in the context of Central and Eastern Europe.
Methods: This article employs traditional methods of legal scientific (jurisprudential) research, combining general scientific methods with methods specific to the field of legal science. Among the general scientific methods applied in this article are primarily logical methods, namely the methods of analysis, synthesis, and description. The method of analysis was used in relation to relevant legal provisions, mainly Section 140, 140a and 140b of the Slovak Criminal Code, and also in relation to doctrinal sources such as various legal commentaries and monographs, studies, scientific articles, and relevant reports. The method of synthesis is closely related to the method of analysis and complements the analytical approach. The descriptive method was employed to define and clarify the concept of ecological extremism. As for the special methods of legal science, the comparative method was predominantly used, facilitating the exploration of the relationship between extremism and terrorism, as well as the concept of ecological extremism and related terms.
Results and Conclusions: For the purposes of further research on ecological extremism, it was first necessary to address the concept itself and related concepts such as ecoterrorism, ecofascism, as well as contrasting concepts like environmental terrorism and ecocide. For the purposes of this article, it is concluded that ecological extremism should be understood as a form of ecologically motivated conduct that exceeds the boundaries of lawful activism but does not necessarily meet the criteria for terrorism. It is distinguished from ecological activism primarily by its radicalised ideology, the use of illegal methods, and the rejection of institutional forms of environmental protection. To illustrate and clarify the distinctions between concepts related to ecological extremism, an overview table has been presented.
As for the criminal law classification of ecological extremism, it has been concluded that it is difficult to envisage ecological extremism falling within the scope of crimes classified as extremism under the Slovak Criminal Code. However, it is conceivable that any crime committed with an ecological motive could be included among crimes of extremism. Currently, however, Slovak criminal law does not recognise such a specific motive. An ecological motive itself does not alter the legal qualification of the act, but it may be relevant when assessing the nature of the crime and determining the sentence. De lege ferenda, the ecological motive could form part of a privileged element of a crime, thus lowering the applicable sentence, or it could be explicitly recognised as a mitigating circumstance.
About Authors
Diana Repiščáková
JUDr., PhD., Department of Constitutional Law and Administrative Law, University of Pavol Jozef Šafárik in Košice, Faculty of Law, Košice, Slovakia
https://orcid.org/0009-0003-3859-2064
Corresponding author, solely responsible for the manuscript preparing.
Competing interests: No competing interests were disclosed.
Disclaimer: The author declares that his opinion and views expressed in this manuscript are free of any impact of any organizations.
Acknowledgements
I would like to express my sincere gratitude to my supervisor doc. JUDr. Radomír Jakab, PhD., univerzitný profesor, for his insightful guidance, valuable feedback, and continuous encouragement throughout the preparation of this article. I am also grateful to my alma mater Univerzita Pavla Jozefa Šafárika v Košiciach, for providing a supportive academic environment and for the financial support that has made my research activities possible.
Rights and Permissions
Copyright: © 2025 Diana Repiščáková. This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited.
Editors
Assistant Editor – Mag. Viktoriia Ivanova. English Editor – Julie Bold. Ukrainian language Editor – Mag. Liliia Hartman.
References
Awan I, ‘Extremism, Radicalisation and Terrorism’ in Awan I and Blakemore B (eds), Extremism, Counter-Terrorism and Policing (Routledge 2016) 10.
Bak M, Tarp KN and Liang CS, Defining the Concept of “Violent Extremism”: Delineating the Attributes and Phenomenon of Violent Extremism (Geneva Paper 24/19, Geneva Centre for Security Policy 2019).
Burda E and others, Trestný Zákon, vol 2 (CH Beck 2011).
Campion K, ‘Defining Ecofascism: Historical Foundations and Contemporary Interpretations in the Extreme Right’ (2021) 35(4) Terrorism and Political Violence 826. doi:10.1080/09546553.2021.1987895
Čentéš J, Trestný Zákon: Veľký Komentár (Eurokódex 2020)
Černý P, Politický Extremismus a Právo (Eurolex Bohemia 2005)
Chmelík J, Extremismus a Jeho Právní a Sociologické Aspekty (Linde 2001)
Danics Š and Tejchmanová L, Extremismus, Radikalismus, Populismus a Euroskepticismus (Univerzita Jana Amose Komenského 2017)
Fakonti C, ‘Motivated by Compassion: Reviewing the Proposed Public Interest Guidance for Prosecuting Mercy Killings’ (2023) 89(2) The Journal of Criminal Law 91. doi:10.1177/00220183231191477
Forst M, State Repression of Environmental Protest and civil Disobedience: A Major Threat to Human Rights and Democracy (UNECE 2024)
García Ruiz CR and García Rivas N, Extremismo Violento y Libertad de Expresión (Iustel 2020)
Hessick CB, ‘Motive's Role in Criminal Punishment’ (2006) 80(1) Southern California Law Review 89.
Hughes B, Jones D and Amarasingam A, ‘Ecofascism: An Examination of the Far-Right/Ecology Nexus in the Online Space’ (2022) 34(5) Terrorism and Political Violence 997. doi:10.1080/09546553.2022.2069932
Letková L, Trestné Činy Extrémizmu z Pohľadu Štatistiky a Rozhodovacej Praxe od Roku 2017 (CH Beck 2023)
Lichner V, Analýza Radikálnych a Extrémistických Skupín, Hnutí, Siekt a Kultov a Ich PôSobenie v Slovenskej Republike (Šafárik Press 2020)
Lichner V and others, Extrémizmus a Radikalizácia v Sociálnych Kontextoch (Šafárik Press 2018)
Macklin G, ‘The Extreme Right, Climate Change and Terrorism’ (2022) 34(5) Terrorism and Political Violence 979. doi:10.1080/09546553.2022.2069928
Panigaj J and Berníková E, ‘Ecocide: A New Crime under International Law?’ (2023) 13(1) Juridical Tribune 5. doi:10.24818/TBJ/2023/13/1.01
Repiščáková D, ‘Žena vo Vojne’ (Medzinárodné a európske právo v kinematografii II: XIII ročník študentského sympózia o medzinárodnom a európskom práve, Právnická fakulta Univerzity Pavla Josefa Šafárika v Košiciach, 6 marca 2020) 82.
Schmid AP, ‘Countering Violent Extremism: a Promising Response to Terrorism’ (ICCT International Centre for Counter-Terrorism, 12 June 2012) <https://www.icct.nl/publication/countering-violent-extremism-promising-response-terrorism> accessed 29 June 2025.
Shanaah S, Fritsche I and Osmundsen M, ‘Support for Pro-Climate and Ecofascist Extremism: Correlates and Intersections’ (2023) 20(1) Democracy and Security 46. doi:10.1080/17419166.2023.2220111
Strémy T, Trestný Zákon: Komentár (Wolters Kluwer 2022)
Reviews for article
Add a Review
Дослідницька стаття ЕКОЛОГІЧНИЙ ЕКСТРЕМІЗМ У СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ Діана Репіщакова* Вступ. В останні роки кліматичні зміни та погіршення стану довкілля спричинили появу нових форм громадянського активізму, що спричиняє тиск на уряди та корпорації, щоб спонукати їх до вжиття невідкладних заходів для захисту довкілля. Хоча більшість екологічних рухів діє в межах закону та демократичних принципів, меншість активістів вдається до більш радикальних та деструктивних методів, якщо вони вважають наявні правові та політичні процеси надто повільними або неефективними. Це явище, яке зазвичай називають екологічним екстремізмом, як правило, не має на меті повалення демократичного уряду, а скоріше прагне прискорити зміни в екологічній політиці через акти громадянської непокори, а іноді й незаконні прямі дії. Незважаючи на його актуальність, що зросла за останній час, правові аспекти та межі екологічного екстремізму залишаються недостатньо дослідженими, особливо в контексті Центральної та Східної Європи. Методи. Автор використовує традиційні методи дослідження у правовій науці (юридичного дослідження), поєднуючи загальнонаукові методи з методами, характерними для галузі юридичної науки. Серед загальнонаукових методів, застосованих у цій статті, насамперед є логічні методи, а саме методи аналізу, синтезу та опису. Метод аналізу був використаний стосовно відповідних правових положень, здебільшого щодо статей 140, 140а та 140б Кримінального кодексу Словаччини, а також стосовно доктринальних джерел (різні юридичні коментарі до Кримінального кодексу та монографії, дослідження, наукові статті тощо) та відповідних звітів. Метод синтезу тісно пов'язаний з методом аналізу і доповнює аналітичний підхід. Описовий метод був використаний для визначення та уточнення поняття екологічного екстремізму. Що стосується спеціальних методів юридичної науки, то переважно використовувався порівняльний метод. Цей метод сприяв дослідженню взаємозв'язку між поняттями екстремізму та тероризму, а також дослідженню поняття екологічного екстремізму та пов'язаних з ним термінів. Результати та висновки. Для подальшого дослідження спочатку необхідно було розглянути саме поняття «екологічного екстремізму» та пов'язані з ним поняття, такі як екотероризм, екофашизм, а також протилежні за значенням, такі як екологічний тероризм та екоцид. З огляду на цілі цієї статті зроблено висновок, що екологічний екстремізм слід розуміти як форму екологічно мотивованої поведінки, яка виходить за межі законного активізму, але не обов'язково відповідає критеріям тероризму. Екологічний екстремізм відрізняється від екологічного активізму насамперед своєю радикалізованою ідеологією, використанням незаконних методів та відмовою від інституційних форм охорони навколишнього середовища. Для ілюстрації та пояснення відмінностей між поняттями, пов'язаними з екологічним екстремізмом, було представлено оглядову таблицю. Що стосується кримінально-правової класифікації екологічного екстремізму, було зроблено висновок, що важко уявити, щоб екологічний екстремізм підпадав під дію злочинів, класифікованих як екстремізм згідно зі Словацьким кримінальним кодексом. Однак можна припустити, що будь-який злочин, вчинений з екологічною мотивацією, може бути включений до злочинів екстремізму. Однак на цей момент кримінальне право Словаччини не визнає таку конкретну мотивацію. Екологічний мотив сам собою не змінює юридичної кваліфікації діяння, але може мати значення під час оцінки характеру злочину та визначення покарання. De lege ferenda, екологічний мотив може бути частиною привілейованих елементів злочину, що знижує міру покарання, або може бути прямо визнаний пом'якшувальною обставиною.АНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
АНОТАЦІЯ
Publication history
-
DETAILS FOR PUBLICATION
Date of submission: 10 Jul 2025
Date of acceptance: 29 Sep 2025
Publication: 18 Nov 2025
Whether the manuscript was fast tracked? - No
Number of reviewer report submitted in first round: 2 reports
Number of revision rounds: 2 round with major revisions
Technical tools were used in the editorial process:
Plagiarism checks - Turnitin from iThenticate https://www.turnitin.com/products/ithenticate/
Scholastica for Peer Review https://scholasticahq.com/law-reviews
AI Disclosure Statement:
This article was prepared with the assistance of AI tools. Specifically, ChatGPT (OpenAI) was used for language refinement during the drafting process (version reviewed: July 2025). The authors confirm that all content, arguments, and conclusions were generated independently and remain their sole responsibility. No AI tool was used for generating original research findings or analysis.*
How to cite it?
-
Repiščáková D, ‘Ecological Extremism in the Slovak Republic: Conceptual and Legal Foundations’ (2025) 8(4) Access to Justice in Eastern Europe 91-113 <https://doi.org/10.33327/AJEE-18-8.4-a000134>
