Can We Make All Legal Norms into Legal Syllogisms and Why is That Important in Times of Artificial Intelligence?
Summary: – 1. Introduction. – 2. Dividing Cases into Hard Ones and Easy Ones. – 3. The Ways of Resolving Cases Proposed by Legal Positivism. – 3.1. Syllogisms as a Way to Resolve Cases. – 3.2. Application of Analogy (Precedent). – 4. Legal Realism and Hard Cases. – 4.1. Psychological Factors that Determine Decision-Making. – 4.2. Sociological Factors Determining Decision-Making. – 5. The Dichotomy of Hard and Easy Cases and Artificial Intelligence. – 6. Conclusions.
Abstract
Background: The term ‘hard cases’ trace back to Herbert Lionel Adolphus Hart who was one of the first legal philosophers who directly used it in his works and Ronald Myles Dworkin to whom the development and establishment of this concept in legal language is linked. Even though these two legal philosophers in one of the most famous - The Hart–Dworkin – legal debate couldn’t agree on certain things, they both agreed that when dealing with hard cases, there is a need to act creatively in order to resolve such a case properly. The division of cases into easy ones and hard ones gradually lost its popularity, even in legal theory, but perhaps it can be resurrected and used these challenging times to help meet the challenges prompted by technology?
Methods: This paper analyses the dichotomy of hard and easy cases as well as circumstances relating to the courts’ decision-making processes in such cases. The essay examines whether the solutions proposed by legal positivism (such as applying syllogisms and precedents) are sufficient to deal with easy cases. The paper also examines what factors analysed by legal realists have an impact on judges while making decisions in hard cases (for example, psychological factors, such as hindsight bias, intuition, hunches, the anchor effect, laziness, unwillingness to take responsibility, or the gambler’s fallacy, as well as social factors, like upbringing, life experience, social relations, gender, age, education, etc.). Given that the article is theoretical in nature, logical, systemic, teleological methods dominate. Both descriptive method and scientific research method were used as well.
Results and Conclusions: The author concludes that easy cases should eventually be delegated to artificial intelligence to resolve, whereas hard cases will remain in the competence of human judges, at least until technological development reaches a certain level.
About Authors
Goda Strikaitė-Latušinskaja
PhD candidate in Law, lecturer and researcher affiliated with Vilnius University Faculty of Law Department of Public Law, Lithuania
Corresponding author, solely responsible for writing, conceptualization, data curation, methodology
https://orcid.org/0000-0003-1284-5783
References
-
Berkmanas T, ‘Ar lingvistinis neapibrėžtumas užkerta kelią teisės viešpatavimo (rule of law) įsigalėjimui?’ (2001) 1 (1) International Journal of Baltic Law 26-56.
-
Burton SJ, An Introduction to Law and Legal Reasoning (Boston: Little, Brown & Co 1985).
-
Chen DL, et al, ‘Decision-Making Under the Gambler’s Fallacy: Evidence from Asylum Judges, Loan Officers, and Baseball Umpires’ (2016) 131 The Quarterly Journal of Economics 1199-1205.
-
Cross R, Harris JW, Precedent in English Law (Oxford University Press 1991).
-
Dworkin R, Law’s empire (Belknap Press 1986).
-
Dworkin R, Taking Rights Seriously (Bloomsbury Publishing Plc 2013).
-
Gumbis J, ‘Teisinė diskrecija: teorinis požiūris’ (2004) 52 Teisė 40-51.
-
Gumbis J, ‘Teisės samprata: logikos taikymo problematika’ (2010) 76 Teisė 46-62.
-
Harris JW, Legal Philosophies (2nd ed, Butterworths 1997).
-
Hart HLA, The Concept of Law (3rd ed, Clarendon Press 1994).
-
Holmes OW, The common law (Little, Brown, and Co. 1881).
-
Hutcheson JC Jr, ‘Judgment Intuitive: The Function of the Hunch in Judicial Decision’ (1929) 14 Cornell Law Journal, Rev. 274, 273-288.
-
Kūris E, ‘Teismo precedentas kaip teisės šaltinis Lietuvoje: oficiali konstitucinė doktrina, teisinio mąstymo stereotipai ir kontrargumentai’ (2009) 2 (116) Jurisprudencija 131-149.
-
Lastauskienė G, ‘Teisinis kvalifikavimas formaliosios logikos požiūriu’ (2009) 73 Teisė 38-54.
-
Latvelė R, Teisėjo vaidmuo aiškinant teisę. Daktaro disertacija (Vilniaus universitetas 2010).
-
MacCormick N, Legal Reasoning and Legal Theory (Clarendon Press 1978).
-
Machovenko J, Teisės istorija (Registrų centras 2013).
-
Machovenko J, Teisės istorija. (Vilniaus universiteto leidykla 2019).
-
Mikelėnienė D, Mikelėnas V, Teismo procesas: teisės aiškinimo ir taikymo aspektai. (Justitia
1999).
-
Niiler E, ‘Can Al Be a Fair Judge in Court? Estonia Thinks So’ (WIRED, 24 March 2019) <https:// www.wired.com/story/can-ai-be-fair-judge-court-estonia-thinks-so/> accessed 5 October 2021.
-
Petkevičiūtė-Barysienė, Dovilė et al, ‘Inkaro efekto pasireiškimas skiriant laisvės atėmimo bausmę’ (2012) 11 Tarptautinis psichologijos žurnalas: biopsichologinis požiūris 133-154.
-
Plato, GRF Ferrari (ed), The Republic (Cambridge University Press 2003).
-
Posner RA, The Problems of Jurisprudence (Harvard University Press 1990).
-
Posner RA, Reflections on Judging (Harvard University Press 2013).
-
Siegel LJ, Worrall JL, Essentials of criminal justice (Wadsworth 2017).
-
Stone M, ‘Formalism’ in JL Coleman, S Shapiro (eds), The Oxford Handbook of Jurisprudence and Philosophy of Law (Oxford University Press 2002) 166–205.
-
Tumonis V, et al, ‘Judicial Decision-Making from an Empirical Perspective’ (2013) 6 (1) Baltic Journal of Law & Politics 140-162.
Reviews for article
Add a Review
Стрікайте-Латушинська Года
ЧИ МИ МОЖЕМО ВСІ ПРАВОВІ НОРМИ ВКАЗАТИ В ПРАВОВИЙ СИЛОГІЗМИ І ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО В ЧАСИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ?
Об’єктом даної роботи є аналіз дихотомії «важких» і «легких» справ, а також обставин, пов’язаних з процесом ухвалення судових рішень у таких справах.
У статті аналізується, чи є рішення, засновані на правовому позитивізмі (наприклад, застосування силогізмів і прецедентів), достатніми для вирішення «легких» справ.
Досліджується, які чинники, визначені юридичними реалістами, впливають на суддів під час ухвалення рішень у «важких» справах (наприклад, такі психологічні фактори, як упередження, інтуїція, передчуття, лінь, небажання брати на себе відповідальність або оману гравця як а також соціальні фактори, такі як виховання, життєвий досвід, соціальні стосунки, стать, вік, освіта тощо).
Також аналізується співвідношення між дихотомією «легких» і «важких» справ і штучним інтелектом, намагаючись підтримати головну ідею про те, що «легкі» справи в кінцевому підсумку повинні бути делеговані штучному інтелекту для вирішення, тоді як «важкі» справи повинні залишатися в компетенції людини-судді хоча б деякий час, поки технологічний розвиток не досягне певного рівня.
Ключові слова: важкі справи, правовий позитивізм, правовий реалізм, штучний інтелект.
How to cite it?
-
G Strikaitė-Latušinskaja ‘Can We Make All Legal Norms into Legal Syllogisms and Why is That Important in Times of Artificial Intelligence?’ 2022 1(13) Access to Justice in Eastern Europe 8-24. DOI: https://doi.org/10.33327/AJEE-18-5.1-a000095
