ISSN 2663-0583 (Online)
ISSN 2663-0575 (Print)
  • Home
  • Artificial Intelligence in Courts and Dispute Resolution: Challenges and Opportunities
"

Artificial Intelligence in Courts and Dispute Resolution: Challenges and Opportunities

Summary: 1. Introduction. – 2. Methodology. – 3. Results and Discussion. – 3.1. AI’s Transformative Potential in the Judicial Sector. – 3.2. Ethical Guidelines for AI in the Justice System. – 3.3. Assistive AI in Judicial Decision-Making. – 3.4. Procedural AI in Court Administration. – 3.5. Fully Autonomous AI (“Robot Judges”). – 3.6. EU AI Act (2024) and Soft Laws. – 3.7. International Legal Instruments. – 4. Conclusions.

Full Text:

DOI

HTML Abstract About Author(s) References Reviews Українською

 

مقال بحثي


الذكاء الاصطناعي في المحاكم وتسوية المنازعات: التحديات والفرص


محمد قدير أشرف


الملخص

خلفية الدراسة: هل يمكن توظيف الذكاء الاصطناعي في عملية الفصل القضائي دون الإضرار بمبدأ العدالة؟ في الوقت الذي يؤيد فيه كثيرون قدرة الذكاء الاصطناعي على تحسين كفاءة العمل القضائي، ما تزال المخاوف قائمة بشأن استخدامه في اتخاذ القرارات بشكل مستقل وما قد يترتب على ذلك من مخاطر تمس الحقوق الأساسية. يقيّم هذا البحث الإمكانات التحولية للذكاء الاصطناعي في القطاع القضائي، ويحلل التحديات القانونية المرتبطة باستخدامه في أدوار متعددة، تشمل المساعدة الإجرائية والوظائف التقنية، إضافة إلى الدور الأكثر جدلاً المتعلق بالفصل القضائي الذاتي بالكامل. كما يستعرض البحث الأطر القانونية القائمة والاستجابات التنظيمية، مع تركيز خاص على قانون الذكاء الاصطناعي الأوروبي، بهدف تقييم كيفية تنظيم هذه التقنيات بما يحقق التوازن بين الكفاءة من جهة، وحماية حقوق الإنسان وسيادة القانون من جهة أخرى.

المنهجية: اعتمد هذا البحث منهجًا فقهيًا يقوم على تحليل شامل للمصادر الأساسية، بما في ذلك قانون الاتحاد الأوروبي للذكاء الاصطناعي، والاتفاقية الأوروبية لحقوق الإنسان، والأحكام القضائية الصادرة في الولايات المتحدة والصين. إضافة إلى ذلك، استخدمت الدراسة منهج المقارنة القانونية لتحليل أوجه التشابه والاختلاف في تنظيم الذكاء الاصطناعي والممارسات القضائية وضمانات حقوق الإنسان عبر هذه النظم القانونية. وقد تم تطبيق منهج قانوني منهجي من خلال تحليل قانون الذكاء الاصطناعي الأوروبي جنبًا إلى جنب مع أحكام الاتفاقية الأوروبية لحقوق الإنسان والاجتهادات القضائية ذات الصلة بهدف تقييم الإطار القانوني والتنظيمي الأشمل الذي يحكم استخدام الذكاء الاصطناعي في عملية الفصل القضائي. كما جرى تقييم المصادر الثانوية، بما في ذلك المقالات العلمية والكتب والرسائل الجامعية وأوراق المؤتمرات والمقالات الصحفية والتقارير والمدونات، وفق اختبار CRAAP. وفي النهاية، طُبّق منهج قانوني نقدي لتقدير الأبعاد الأخلاقية والإجرائية وتأثيرات الذكاء الاصطناعي على حقوق الإنسان عند توظيفه في صنع القرار القضائي.

النتائج والاستنتاجات: تؤكد نتائج هذا البحث جدوى توظيف الذكاء الاصطناعي في دور مساعد ضمن عملية الفصل القضائي، بدلاً من الاعتماد عليه كصانع قرار مستقل بشكل كامل. ويمكن تعزيز فعالية هذا الدور المساعد من خلال وضع ضمانات أخلاقية وإجرائية قوية تشمل الإلزام بالرقابة البشرية، ورفع مستويات الشفافية، وتحسين قابلية تفسير القرارات الخوارزمية. تسهم هذه التدابير في الحد من المخاطر المتعلقة بالإنصاف والتحيز وتراجع السلطة التقديرية للقاضي، وهي المخاطر التي ترتبط بالأنظمة القائمة على الاستقلالية الكاملة. وعندما تعمل أدوات الذكاء الاصطناعي بوضوح كوسائل دعم لا كجهات ذات سلطة تقريرية، تنخفض بدرجة كبيرة المخاوف المرتبطة بانتهاك الحق في محاكمة عادلة واستقلال القضاء وفعالية مشاركة الأطراف. وفي نهاية المطاف، تعتمد شرعية استخدام الذكاء الاصطناعي في صنع القرار داخل قاعات المحاكم على كيفية تصميمه وتنظيمه وصورة استخدامه لدى السلطة القضائية والجمهور، أكثر مما تعتمد على مجرد وجوده. واستنادًا إلى هذه النتائج، يقدم هذا البحث توصيات عملية للمؤسسات القضائية لضمان أن يسهم الذكاء الاصطناعي في تعزيز الكفاءة دون المساس بالعدالة.


Abstract


Background: Can AI be utilised in adjudication without compromising justice? While many support AI’s potential to enhance judicial efficiency, concerns persist regarding its use in autonomous decision-making and the risks this poses to fundamental rights. This research assesses the transformative potential of artificial intelligence in the judicial sector and analyses the legal challenges associated with deploying AI in different capacities, including assistive roles, procedural functions, and the more controversial fully autonomous adjudication. It further explores existing legal frameworks and regulatory responses, with a particular focus on the EU AI Act, to assess how AI can be governed to balance efficiency with the protection of human rights and the rule of law.

Methodology: This research adopted a doctrinal research methodology, conducting a thorough analysis of primary sources, including the EU Artificial Intelligence Act, the European Convention on Human Rights (ECHR), and case law from US and Chinese jurisdictions. In addition, the study employed a comparative legal analysis to examine similarities and differences in AI regulation, judicial practices, and human rights protections across these jurisdictions. A systematic legal method was applied by analysing the EU AI Act in conjunction with ECHR provisions and relevant case law to evaluate the broader legal and regulatory framework governing AI in adjudication. Secondary sources, including journal articles, books, dissertations, conference papers, newspaper articles, reports, and blogs, were critically assessed using the CRAAP test. Finally, a critical legal method was applied to evaluate the ethical, procedural, and human rights implications of AI deployment in judicial decision-making.

Results and conclusion: The findings of this research support the deployment of AI in an assistive capacity within adjudication, rather than as a fully autonomous decision-maker. AI-assisted adjudication can be strengthened through robust ethical and procedural safeguards, including mandatory human oversight, enhanced transparency, and improved interpretability of algorithmic decisions. Such measures can mitigate risks related to fairness, bias, and the erosion of judicial discretion identified in fully autonomous systems. When AI tools function explicitly as support rather than authoritative actors, concerns about violations of the right to a fair trial, judicial independence, and effective participation are significantly reduced. Ultimately, the legitimacy of AI in courtroom decision-making depends less on its mere presence and more on how it is designed, regulated, and perceived by both the judiciary and the public. Based on these findings, this research offers concrete recommendations for judicial institutions to ensure that AI enhances efficiency without compromising justice.

About Authors

 

Authors information

 

Muhammad Qadeer Ashraf

MA Law (Cont.), European Humanities University, Vilnius, Lithuania 

muhammadqadeer.ashraf20@gmail.com 

https://orcid.org/0009-0006-8987-1268  

Corresponding author, solely responsible for the manuscript preparing. 

Competing interests: No competing interests were disclosed.

Disclaimer: The author declares that his opinion and views expressed in this manuscript are free of any impact of any organizations.

 

Rights and Permissions

Copyright: © 2025 Muhammad Qadeer Ashraf. This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited.

 

Editors

Managing Editor – Mag. Yuliia Hartman. English Editor – Julie Bold. Ukrainian language Editor – Mag. Liliia Hartman.

 

References

 

Alarie B, Niblett A and Yoon AH, ‘How Artificial Intelligence will Affect the Practice of Law’ (2018) 68(1) University of Toronto Law Journal 106. doi:10.3138/utlj.2017-0052

Assunção IV, ‘Beyond Regulation: What 500 Cases Reveal about the Future of AI in the Courts’ (TechPolicy Press, 20 May 2025) <https://www.techpolicy.press/beyond-regulation-what-500-cases-reveal-about-the-future-of-ai-in-the-courts/> accessed 21 May 2025

Burrell J, ‘How the Machine “Thinks”: Understanding Opacity in Machine Learning Algorithms’ (2016) 3(1) Big Data & Society 1. doi:10.1177/2053951715622512

Chen BM, Stremitzer A and Tobia K, ‘Having Your Day in Robot Court’ (2022) 36(1) Harvard Journal of Law & Technology 127

Cofone IN, ‘AI and Judicial Decision-Making’ in Martin-Bariteau F and Scassa T (eds), Artificial Intelligence and the Law in Canada (LexisNexis Canada 2021) ch 13

Condlin RJ, ‘Online Dispute Resolution: Stinky, Repugnant, or Drab’ (2017) 18(3) Cardozo Journal of Conflict Resolution 717

Deeks A, ‘The Judicial Demand for Explainable Artificial Intelligence’ (2019) 119(7) Columbia Law Review 1829

Donati F, ‘The Use of Artificial Intelligence in Judicial Systems: Ethics and Efficiency’ in Artigot i Golobardes M and others (eds), Artificial Intelligence, Judicial Decision-Making and Fundamental Rights (2nd edn, Scuola Superiore della Magistratura 2024) 15

Donohue ME, ‘A Replacement for Justitia’s Scales? Machine Learning’s Role in Sentencing’ (2019) 32(2) Harvard Journal of Law & Technology 657

Dority JE, Mammen CE and Rothstein J, ‘A “Brief” Hallucination by Generative AI Can Land You in Hot Water’ (Mondaq, 15 June 2023) <https://www.mondaq.com/unitedstates/new-technology/1329860/a-brief-hallucination-by-generative-ai-can-land-you-in-hot-water> accessed 22 May 2025

Gentile G, ‘Trial by Artificial Intelligence: How Technology Is Reshaping Our Legal System’ (LSE - London School of Economics and Political Science, 8 September 2023) <https://blogs.lse.ac.uk/politicsandpolicy/trial-by-artificial-intelligence-how-technology-is-reshaping-our-legal-system/> accessed 13 May 2025

Guha N, Henderson P and Zambrano DA, ‘Gamesmanship in Modern Discovery Tech’ in Engstrom DF (ed), Legal Tech and the Future of Civil Justice (CUP 2023) 112. doi:10.1017/9781009255301.008

Güneş Peschke ZS and Peschke L, ‘Artificial Intelligence and the New Challenges for EU Legislation’ (2022) 2 Yıldırım Beyazıt Hukuk Dergisi 1267. doi:10.33432/ybuhukuk.1104344

Kewley J and others, ‘Fast Law: Why Speed is the Priority for Lawyers Using AI’ (LexisNexis, 2024) <www.lexisnexis.co.uk/insights/fast-law-why-speed-is-the-priority-for-lawyers-using-ai/index.html> accessed 2 June 2025

Khanna B, Predictive Justice: Using AI for Justice (Centre for Public Policy Research 2021) 

Martin JGC, ‘How Far has Technology Invaded the Criminal Justice System?’ (ANZELA Legal Studies Teachers' Conference, Brisbane, 11 May 2018) 

Nowotko PM, ‘AI in Judicial Application of Law and the Right to a Court’ (2021) 192 Procedia Computer Science 2220. doi:10.1016/j.procs.2021.08.235

Pasquale F and Cashwell G, ‘Prediction, Persuasion, and the Jurisprudence of Behaviourism’ (2018) 68(1) University of Toronto Law Journal 63. doi:10.3138/utlj.2017-0056

Rosberger J, ‘AI Mediation for Reducing Court Congestion’ (26 November 2024) Cornell Journal of Law and Public Policy <https://publications.lawschool.cornell.edu/jlpp/2024/11/26/ai-mediation-for-reducing-court-congestion/> accessed 22 May 2025

Sales L, ‘Algorithms, Artificial Intelligence and the Law’ (2020) 25(1) Judicial Review 46. doi:10.1080/10854681.2020.1732737

Skeem JL and Lowenkamp CT, ‘Risk, Race, and Recidivism: Predictive Bias and Disparate Impact’ (2016) 54(4) Criminology 680. doi:10.1111/1745-9125.12123

Socol de la Osa DU and Remolina N, ‘Artificial Intelligence at the Bench: Legal and Ethical Challenges of Informing—or Misinforming—Judicial Decision-Making through Generative AI’ (2024) 6 Data & Policy e59. doi:10.1017/dap.2024.53

Sourdin T and others, ‘COVID-19, Technology and Family Dispute Resolution’ (2020) 30(4) Australasian Dispute Resolution Journal 270.

Surden H, ‘Artificial Intelligence and Law: An Overview of Recent Technological Changes in Large Language Models and Law’ (2025) 96 University of Colorado Law Review 376. doi:10.2139/ssrn.5135305

Surden H, ‘The Ethics of AI in Law: Basic Questions’ in Dubber MD, Pasquale F and Das S (eds), The Oxford Handbook of Ethics of AI (online edn, Oxford Academic 2020) 719. doi:10.1093/oxfordhb/9780190067397.013.46

Susskind R, Online Courts and the Future of Justice (OUP2019)

Taylor I, ‘Justice by Algorithm: The Limits of AI in Criminal Sentencing’ (2023) 42(3) Criminal Justice Ethics 193. doi:10.1080/0731129X.2023.2275967

Winter CK, ‘The Challenges of Artificial Judicial Decision-Making for Liberal Democracy’ in Bystranowski P, Janik B and Próchnicki M (eds), Judicial Decision-Making: Economic Analysis of Law in European Legal Scholarship (Springer Cham 2022) 179. doi:10.1007/978-3-031-11744-2_9

Zalnieriute M and Bell F, ‘Technology and Judicial Role’ in Appleby G and Lynch A (eds), The Judge, the Judiciary and the Court: Individual, Collegial and Institutional Judicial Dynamics in Australia (CUP 2021) 116. doi:10.1017/9781108859332

Završnik A, ‘Criminal Justice, Artificial Intelligence Systems, and Human Rights’ (2020) 20 ERA Forum 567. doi:10.1007/s12027-020-00602-0

Zhang C and Meng Y, ‘Bridging the Divide: Technical Research and Application on Legal Judgment Prediction’ [2025] Artificial Intelligence and Law. doi:10.1007/s10506-025-09473-7

 

Reviews for article

Add a Review

Reviews are moderated and will be published after verification!
All comments not related to reviews of the article will be deleted!

АНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ


Дослідницька стаття


ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У СУДАХ ТА ВИРІШЕННІ СПОРІВ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ


Мугаммад Кадір Ашраф*


АНОТАЦІЯ

Вступ. Чи можна використовувати ШІ у судовому процесі без шкоди для правосуддя? Хоча багато хто підтримує потенціал ШІ для підвищення ефективності судової системи, залишаються побоювання щодо його використання в автономному ухваленні рішень та щодо ризиків, які це створює для основоположних прав. Це дослідження оцінює трансформаційний потенціал штучного інтелекту в судовому процесі та аналізує правові проблеми, пов'язані з використанням ШІ в різних сферах, зокрема його допоміжну роль, процесуальні функції та більш суперечливе повністю автономне судочинство. У ньому також досліджується наявна правова база та регуляторні заходи, особливо увагу було звернено на Акт ЄС про ШІ, щоб оцінити, як можна регулювати ШІ, задля забезпечення балансу між ефективністю та захистом прав людини і верховенством права.

Методи. У цій статті було використано доктринальний підхід у методології дослідження, проведено ретельний аналіз першоджерел, зокрема Акту ЄС про штучний інтелект, Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) та судової практики в юрисдикціях США та Китаю. Крім того, у дослідженні було використано порівняльно-правовий аналіз для вивчення подібностей та відмінностей у регулюванні ШІ, судовій практиці та захисті прав людини в цих юрисдикціях. Було застосовано системний правовий метод під час аналізу Акту ЄС про ШІ у поєднанні з положеннями ЄКПЛ та відповідною судовою практикою для оцінки ширшої правової та регуляторної бази, що застосовується до ШІ у судовому процесі. Вторинні джерела, такі як статті в наукових журналах, книги, дисертації, доповіді на конференціях, газетні статті, звіти та блоги, були критично оцінені за допомогою тесту CRAAP. Нарешті, було застосовано критичний правовий метод для оцінки етичних, процедурних та правозахисних наслідків впровадження ШІ у судовому процесі.

Результати та висновки. Результати цього дослідження підтверджують використання ШІ як допоміжної функції в судовому процесі, а не як повністю автономного органу, що ухвалює рішення. Судочинство за допомогою ШІ може бути посилено завдяки надійним етичним та процесуальним гарантіям, зокрема обов'язковому людському контролю, підвищеній прозорості та покращенню інтерпретації алгоритмічних рішень. Такі заходи можуть зменшити ризики, пов'язані зі справедливістю, упередженістю та руйнуванням судової дискреції, виявлені в повністю автономних системах. Коли інструменти штучного інтелекту функціонують виключно як допоміжні, а не як авторитетні суб'єкти, занепокоєння щодо порушень права на справедливий суд, незалежність судової влади та ефективну участь значно знижуються. Зрештою, легітимність ШІ в ухваленні рішень у суді залежить не стільки від його самої присутності, скільки від того, як він розроблений, регулюється та сприймається як судовою системою, так і громадськістю. Ґрунтуючись на цих висновках, це дослідження пропонує конкретні рекомендації для судових установ, щоб забезпечити підвищення ефективності ШІ без шкоди для правосуддя.

Ключові слова. ШІ в ухваленні судових рішень, алгоритмічне правосуддя у судах, управління ШІ, права людини та регулювання ШІ, ШІ та доступ до правосуддя, ШІ та правові системи.

 

Keywords

  • AI in judicial decision-making, algorithmic fairness in courts, AI governance, human rights and AI regulation, AI and access to justice, AI and legal systems

Publication history

  •  

    DETAILS FOR PUBLICATION

     

    Date of submission: 15 Jul 2025

    Date of acceptance: 05 Oct 2025

    Online First Publication: 04 Dec 2025 

    Whether the manuscript was fast tracked? - No

    Number of reviewer reports submitted in the first round: 3 reports (2 external reviewers and 1 guest editor)

    Number of revision rounds: 1 round with minor revisions

     

    Technical tools were used in the editorial process:

    Plagiarism checks - Turnitin from iThenticate https://www.turnitin.com/products/ithenticate/

    Scholastica for Peer Review https://scholasticahq.com/law-reviews

     

    AI Disclosure Statement:

    The author confirmed that AI technologies have only been used to enhance language clarity and grammar. No AI tools were used to generate ideas, structure arguments, analyse data, or produce conclusions.

     

How to cite it?

  •  
    Ashraf MQ, ‘Artificial Intelligence in Courts and Dispute Resolution: Challenges and Opportunities’ (2025) 8(Spec) Access to Justice in Eastern Europe <    https://doi.org/10.33327/AJEE-18-8.S-a000152> Published Online 04 Dec 2025