Analysis of Russia’s Military Aggression against the Azerbaijan Democratic Republic from the International Legal Perspective
Summary: 1. Introduction. – 1.1. International (1907 Hague Regulations) and domestic law during the period of occupation. – 1.2. National liberation uprisings against military aggression and Soviet rule. – 1.3. International crimes committed to cancel the continuity of the ADR. – 2. The Nature of International Law during the Period of Occupation. – 3. International Attitude to Russia’s Military Aggression. – 4. ADR Government in Exile and Diplomatic Missions. – 5. Constitutional Basis for the Restoration of International Legal Subjectivity of the Republic of Azerbaijan as a Continuity of the ADR. – 6. National Symbols of the ADR and the Republic of Azerbaijan: The Identity that Provides the Basis for Continuity. – 7. The Territory of the Republic of Azerbaijan (uti possidetis juris in the case of the Azerbaijan People’s Republic). – 8. Conclusions.
Abstract
Background: The article analyses the aggression of Soviet Russia against the Azerbaijan Democratic Republic (ADR) from two perspectives – from the point of view of both Soviet Russia and international law. The problem of whether or not to continue the subject of international law and recognition during the restoration of independence of the states subjected to aggression has created the need for an unambiguous legal response.
Even though the rules of the Montevideo Convention (1933) were fully valid in the establishment of the ADR and the republic became a subject of international law, it was recognised by the Versailles legal system, and it was provided with all the attributes of a state in political, economic, social, and other regards, but it was subject to the aggression of Soviet Russia. The conclusion that it is impossible to assess the aggression of Russia against independent states in the framework of the legal system at the beginning of the 20th century is also controversial. The conclusion that Russia’s military aggression against independent states ‘cannot be evaluated within the framework of the legal system of the period’ is wrong, at least in terms of the IV Hague Convention on the Law and Customs of War on Land Territory of 1907(Regulations (Addendum)) Art. 42, the principle of ‘no transfer of sovereignty to the occupying state during occupation’.
Methods: The occupation of the Republic of Azerbaijan after the restoration of state independence is comparatively analysed using historical and legal methods, taking into account the practice of other states that were attacked by Soviet Russia. A case study approach was used in this article. Since the case study is explanatory and descriptive in design, the description of the conventions on Russian military aggression (1899-1907 Hague Conventions, 1949 Geneva Convention) and practical explanation are included in the article.
Results and Conclusions: The activity of the emigration government, the national liberation struggle, international crimes committed against the population, and the results of the illegal annexation are evaluated according to international law due to the military aggression of Soviet Russia against the ADR. Illegal annexation does not mean the loss of international legal subjectivity of the occupied state. Only in cases of disintegration of the population and disintegration of the society does the loss of state identity occur. Regardless of the existence or effectiveness of the government-in-exile, the long-term struggle of the Azerbaijani people for self-determination during the Soviet era creates an objective basis for the continuity of the ADR.
About Authors
Saftar Rahimli
Ph.D. (Law), ‘Human rights and right to information’ UNESCO section, Faculty of Law, Baku State University, Azerbaijan
Saftarrahimli@bsu.edu.az
https://orcid.org/0000-0002-4076-1379
Author, solely responsible for writing and research. Competing interests: Any competing interests were declared. Disclaimer: The author declares that his opinion and views expressed in this manuscript are free of any impact of any organizations. Translation: The content of this article was translated with the participation of third parties under the authors’ supervision.
Managing editor – Dr Serhii Kravtsov. English Editor – Dr. Sarah White.
Copyright: © 2023 Saftar Rahimli. This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited.
References
Artchibasov IN and Eqorov SA, Armed Conflict: Law, Politics, Diplomacy (Mejdunarodniye otnosheniya1989).
Arzumanli V. ‘Deportation, Genocide, Refugee’ in Deportation of Azerbaijanis from their Historical-Ethnic Lands in the Territory of Armenia (Azerbaycan Ensklopediyasi NPB 1998).
History of Azerbaijan (Elm 2000).
History of Azerbaijan (Elm 2003).
Benvenisti E, The International Law of Occupation (2nd edn, OUP 2012).
Brown PM, Soverenignty in Exile (1941) 35 (4) AJIL 666.
Doehring K, ‘State’ in Rudolf Bernhardt (ed), Encyclopedia of Public International Law, vol 10 States, Responsibility of States, International Law and Municipal Law (Elzevier Sience 1987) 423.
Eide A, ‘Territorial integrity of States, minority protection and guarantees for autonomy arrangements: approaches and roles of the United Nations’ in European Commission for Democracy through Law, Local Self-Government, Territorial Integrity and Protection of Minorities: Proceedings of the UniDem Seminar, Lausanne, 25-27 April 1996 (CoE 1996) 273.
Elekberli E, ‘Ancient Turko-Oghuz homeland “Armenia”’ in Deportation of Azerbaijanis from their Historical-Ethnic Lands in the Territory of Armenia (Azerbaycan Ensklopediyasi NPB 1998).
Greenwood Ch, ‘The Administration of Occupied Territory in İnternational Law’ in Playfair E (ed), International Law and Administration of Occupied Territories: Two Decades of Israeli Occupation of the West Bank and Gaza Strip: The proceedings of a conference organized by al-Haq, Jerusalem, January 1988 (Clarendon Press 1992) 241.
Hasanli J, Alimardan bey Topchubashov (ADA 2013).
Ibrahimli Kh, History of Azerbaijani Emigration (Elm ve Tehsil 2012).
Imanov V, Ali Merdan bey Topchubashi (1865-1934): Leader Representation of the Independent Azerbaijan Republic (Boğazichi Universitesi Yayinlari 2003).
Ismayilov Kh, Legal History of Azerbaijan (Elm ve Tehsil 2015).
Kazımzade F, Fight for Transcaucasia. (Tarih ve Kuram Yayinlari 2016).
Kelsen H, Principles of International Law (2nd edn, Holt, Rinehart and Winston Inc 1967).
Krüger H, The Nagorno-Karabakh Conflict: A Legal Analysis (Bakı Universiteti 2012).
Lenin V, About Azerbaijan (Azerbaycan Dovlet Neshriyyati 1970).
Mälksoo L, ‘Soviet Genocide? The Communist Mass Deportations in the Baltic States and International Law’ (2001) 14 Leiden Journal of International Law 757, doi: 10.1017/S0922156501000371.
Malksoo L, Soviet Annexation and State Continuity: The International Legal Status of Estonia, Latvia and Lithuania in 1940-1991. and after 1991: A Study of the Tension between Normativity and Power in International Law (Tartu UP 2005).
Marek K, Identity and Continuity of States in Public International Law (Librairie Droz 1968).
Meissner B, Sowjetunion und Haager LKO: Gutachten und Dokumentenzusammenstellung (Universität Hamburg 1950).
Memmedov İ and Esedov S, ‘Azerbaijanis of Armenia and their Bitter Fate’ in Deportation of Azerbaijanis from their Historical-Ethnic Lands in the Territory of Armenia (Azerbaycan Ensiklopediyasi NPB 1998).
Memmedzade MB, National Azerbaijan Movement (Nicat 1992).
Musa İ, ‘The Collapse of People’s Republic of Azerbaijan: The Position of Great Powers and Neighboring States’ (2016) 2 News of Baku University, Series of Humanitarian Sciences 47.
Nabulsi K, Traditions of War: Occupation, Resistance and the Law (OUP 2005).
‘Nürnberg trials’ (Encyclopedia Britannica, 6 January 2023) <https://www.britannica.com/event/Nurnberg-trials> accessed 18 February 2023.
O`Connel ME, ‘Historical Development and Legal Basis: Legal Sources’ in Dieter Fleck (ed), The Handbook of International Humanitarian Law (3rd edn, OUP 2013) 1.
Pashayev A, ‘Relocation’ in Deportation of Azerbaijanis from their Historical-Ethnic Lands in the Territory of Armenia (Azerbaycan Ensiklopediyasi NPB 1998).
Picciotti RA, ‘Legal problems of Occupied Nations after the Termination of Occupation’ (1966) 33 Militaru Law Review 25.
Qafarov V, Azerbaijan Issue in Turkish-Russian Relations 1917-1992 (Azerneshr 2011).
Rasulzade MA, Azerbaijan Republic (Elm 1990).
Refiyev B, The Underwater Part of the Iceberg (Azerneshr 1995).
Sadiqov E, ‘Khojali Genocide Crime, Intention and International Law Manifested in the Framework of General Plan and Policy’ (2014) 37 International Law and Problems of Integration 93.
Shindler D and Toman J (eds), The Laws of Armed Conflicts (3rd edn, Martinus Nijhoff Publishers 1988).
XX century History of Azerbaijan (Chashi oglu 2004).
Reviews for article
Add a Review
Сафтар Рахімлі
АНОТАЦІЯ
Передумови. У статті проаналізовано агресію Радянської Росії проти
Азербайджанської Демократичної Республіки (АДР) з двох точок зору — як
Радянської Росії, так і міжнародного права. Питання, чи залишаються
суб’єктами міжнародного права та визнання під час відновлення
незалежності держави, що зазнали агресії, викликало потребу в однозначній
правовій відповіді. Незважаючи на те, що норми Конвенції Монтевідео
(1933 р.) були повною мірою дійсними під час створення AДР, що республіка
стала суб’єктом міжнародного права, була визнана Версальською правовою
системою та їй було надано всі атрибути держави в політичному,
економічному, соціальному та інших аспектах, однак вона зазнала агресії з
боку Радянської Росії. Висновок про те, що неможливо оцінити агресію Росії
проти незалежних держав у рамках правової системи початку ХХ ст. також є
суперечливим. Висновок про те, що військова агресія Росії проти незалежних
держав не може бути оцінена в рамках правової системи того періоду, є
хибним, принаймні з точки зору IV Гаазької конвенції про закони і звичаї
війни на суходолі 1907 р. та додатку до неї (Положення), ст. 42, принцип
«ніякої передачі суверенітету державі-окупанту під час окупації».
Методи. Окупація Азербайджанської Республіки після відновлення
державної незалежності порівняльно проаналізована за допомогою історико-
правових методів з урахуванням практики інших держав, які зазнали нападу
з боку Радянської Росії. У статті використано метод кейс-стаді. Оскільки
кейс-стаді має пояснювально-описовий характер, то до статті включено опис
конвенцій щодо російської військової агресії (Гаазькі конвенції
1899–1907 років, Женевська конвенція 1949 року) та практичні пояснення.
Підсумки та висновки. Діяльність еміграційного уряду, національно-
визвольна боротьба, міжнародні злочини, скоєні проти населення, та
результати незаконної анексії оцінені відповідно до міжнародного права у
зв’язку з військовою агресією Радянської Росії проти АДР. Незаконна анексія
не означає втрату міжнародної правосуб’єктності окупованої держави. Лише
в разі дезінтеграції населення та дезінтеграції суспільства відбувається втрата
державної ідентичності. Незалежно від існування чи ефективності уряду у
вигнанні, багаторічна боротьба азербайджанського народу за самовизначення
в радянський час створює об’єктивне підґрунтя для безперервності АДР.
Publication history
- Submitted on 16 Jan 2023 / Revised 18 Feb 2023 / Approved 27 Feb 2023 / Published online: 28 Mar 2023 // Last Published: 15 May 2023
How to cite it?
-
Saftar Rahimli ‘Analysis of Russia’s Military Aggression against the Azerbaijan Democratic Republic from the International Legal ’Perspective’ 2023 2 (19) Access to Justice in Eastern Europe 43–58. https://doi.org/10.33327/AJEE-18-6.2-a000201
