ISSN 2663-0583 (Online)
ISSN 2663-0575 (Print)
  • Home
  • Inadmissibility of Civil Proceedings and Access to Court
"

Inadmissibility of Civil Proceedings and Access to Court

Summary: 1. Introduction. – 2. Historical Background. – 3. Right to Court in Polish Case-law and Jurisprudence. – 4. The Way to View Absolute Procedural Premises. – 5. The Impact of Party Autonomy on Ending Polish Civil Proceedings without a Judgement. – 6. Concluding Remarks.

Full Text:

DOI

Abstract About Author(s) References Reviews Українською

Abstract

By instigating civil proceedings a plaintiff intends to obtain a final and unequivocal judgement on the merits regulating a legal situation which had been unclear prior to the lawsuit. However, reaching this goal will not always be possible. The court might be obliged to reject the lawsuit or annul the proceedings due to formal reasons (cf. Article 199 and article 355 of the Polish Code of Civil Procedure). Such situations give room to considerations whether purely formal, procedural decisions violate litigants’ right to court in the aspect of ‘right to judgement’, i.e. a right to a verdict substantively adjudicating the merits of the case. The author analyzes this issue with reference to the so-called absolute procedural prerequisites (Germ. Prozessvoraussetzungen) and their impact on constitutional and treaty-based guarantees of access to court.

About Authors

Agnieszka Golab, Ph.D., assistant to judge in the Supreme Court of the Republic of Poland, Warsaw University (Warsaw, Poland)

References

  1. B Adamiak, J Borkowski, ‘Instytucje procesowe wyznaczające granice prawa do sądu’ in Państwo prawa. Administracja. Sądownictwo. Prace dedykowane Prof. dr hab. Januszowi Łętowskiemu w 60. rocznicę urodzin (Warszawa 1998) 311. 
  2. E Benda, A Weber, ‘Der Einfluss der Verfassung im Prozessrecht’ (1983) No 3 ZZP 292-293. 
  3. W Berutowicz, ‘Funkcja procesu cywilnego w oświetleniu nauki o tzw. prawie skargi’ in Księga pamiątkowa ku czci Kamila Stefki (Warszawa-Wrocław 1967) 9 ff. 
  4. W Berutowicz, Postępowanie cywilne w zarysie (Państwowe Wydawn. Naukowe 1984), 99 and 105.
  5. A Blomeyer, ‘Der Rechtsschutzanspruch im Zivilprozess’ in KA Bettermann, A Zeuner (eds), Festschrift für Eduard Bötticher zum 70. Geburtstag (Duncker Humblot 1969) 61 ff. 
  6. W Brehm, ‘Einleitung’ in R Bork, H Roth (eds) Stein/Jonas Kommentar zur Zivilprozessordnung (vol 1, Mohr Siebeck 2014) 108-109.
  7. W Broniewicz, ‘Pojęcie prawa do powództwa w nauce polskiego procesu cywilnego’ in E Łętowska (ed), Proces i prawo. Rozprawy prawnicze. Księga pamiątkowa ku czci Jerzego Jodłowskiego (Wroclaw Warszawa Kraków Gdańsk Łódź 1989) 277 ff. 
  8. Constitution of the Republic Poland of 17 March 1921 (Polish Journal of Laws [Dziennik Ustaw] 1921, no 44, item 267)
  9. Constitution of the Republic of Poland 23 April 1935 (Polish Journal of Laws [Dziennik Ustaw] 1935, no 30, item 227)
  10. Z Czeszejko-Sochacki, ‘Prawo do sądu w świetle Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej (ogólna charakterystyka)’ (1997) No 11-12 Państwo i Prawo 86 ff.
  11. J Człowiekowska, ‘Prawo do sądu jako publiczne prawo podmiotowe’ (2006) No 5, Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego 180. 
  12. S Detterbeck, ‘Streitgegenstand, Justizgewährungsanspruch und Rechtsschutzanspruch’ (1992) No 1-2, AcP 325 ff. 
  13. J Farkas, ‘Bemerkungen zur Lehre vom Rechtspflegeanspruch’ in WF Lindacher, WJ Habscheid (eds), Festschrift für Walter J. Habscheid zum 65. Geburtstag (Bielefeld 1989) 83 ff. 
  14. E Gapska, ‘Wyłączenie drogi sądowej w sprawach cywilnych w świetle Konstytucji RP’ in Ł Błaszczak (ed), Konstytucjonalizacja postępowania cywilnego (Presscom sp z oo 2015) 69 ff.
  15. R Geimer, Internationales Zivilprozessrecht (Köln 2015) 204. 
  16. P Gilles, ‘Zivilprozess und Verfassung – Betrachtungen zum Thema aus deutscher Sicht’ in Studia in honorem Pelayia Yessiou-Faltsi (Athens-Thessaloniki 2007) 218. 
  17. W Głodowski, ‘Cofnięcie pozwu w świetle konstytucyjnej zasady równości’ in Z Niedbała (ed), Prawo wobec dyskryminacji w życiu społecznym, gospodarczym i politycznym (Warszawa 2011) 75 ff.
  18. P Grzegorczyk, ‘O konstytucjonalizacji prawa procesowego cywilnego’ (2012) No 2 Kwartalnik Prawa Prywatnego 298-299 and 306-307.
  19. P Grzegorczyk, ‘Reżim procesowy immunitetu państwa w postępowaniu cywilnym’ (2010) No 1 Przegląd Sądowy 23-24.
  20. P Grzegorczyk, Immunitet państwa w postępowaniu cywilnym (Wolters Kluwer 2010) 298. 
  21. P Grzegorczyk, K Weitz, ‘Komentarz do art. 45 Konstytucji RP’ in M Safjan, L Bosek (eds), Konstytucja RP (Legalis 2016) point 45 and point 56.
  22. W J Habscheid, ‘Der Anspruch auf Rechtspflege’ (1954) No 3-4 ZZP, 188 ff. 
  23. E J Habscheid, ‘Die durch art. 6 I EMRK beschränkte Immunität internationaler Organisationen im Erkenntnisverfahren’ (2001) No 5 IPRax 396 ff.
  24. P Hofmański, A Wróbel in L Garlicki (ed), Konwencja o Ochronie Praw Człowieka i Podstawowych Wolności. Komentarz do artykułów 1-18 (vol 1, CH Beck 2010) 295-296. 
  25. G Jellinek, System der subjektiven öffentlichen Rechte (Mohr Siebeck 1882). 
  26. Judgement of the European Court of Human Rights of 14 January 2014 Jones and others v. the United Kingdom. 
  27. Judgement of the European Court of Human Rights of 17 December 2002, A v the United Kingdom, paras. 66-89. 
  28. Judgement of the European Court of Human Rights of 19 June 2001, Kreuz, para. 56. 
  29. Judgement of the European Court of Human Rights of 21 November 2001, par. 47. 
  30. Judgement of the European Court of Human Rights of 28 October 1998, Osman, paras. 151-153.
  31. Judgement of the European Court of Human Rights of 3 June 2004, De Jorio, paras. 29-30.
  32. Judgement of the European Court of Human Rights of 30 January 2003, Cordova (No. 1), paras. 62-63. 
  33. Judgement of the Polish Constitutional Tribunal of 1 July 2008, SK 40/07 (OTK-A 2008) No 6 item 101. 
  34. Judgement of the Polish Constitutional Tribunal of 10 July 2000, SK 12/99 (OTK 2000) No 5 item 143.
  35. Judgement of the Polish Constitutional Tribunal of 10 May 2000, K 21/99 (OTK 2000) No 4 item 109. 
  36. Judgement of the Polish Constitutional Tribunal of 11 December 2002, SK 27/01, (TK ZU A 2002) No 7 item 93. 
  37. Judgement of the Polish Constitutional Tribunal of 12 March 2002 P 9/01 (OTK ZU A 2002) No 2 item 14. 
  38. Judgement of the Polish Constitutional Tribunal of 16 November 2004, P 19/03, (OTK ZU A 2004) item 106.
  39. Judgement of the Polish Constitutional Tribunal of 27 May 2008, SK 57/06 (OTK-A 2008) No 4 item 63. 
  40. Judgement of the Polish Constitutional Tribunal of 4 November 2003, SK 30/02, (OTK-A 2003) No 8 item 84.
  41. Judgement of the Polish Constitutional Tribunal of 4 November 2010 (OTK ZU A 2010) No 9 item 96. 
  42. Judgement of the Polish Constitutional Tribunal of 8 May 2006, SK 32/05 (OTK ZU A 2006) No 5 item 54. 
  43. Judgement of the Polish Constitutional Tribunal of 9 June 1998, K 28/97, (OTK 1998) No 4 item 50. 
  44. A Kubiak, Konstytucyjna zasada prawa do sądu w świetle orzecznictwa Trybunału Konstytucyjnego (Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego 2006) 271-271 and 302. 
  45. P Kaczmarek, ‘Prawo do sądu a zdolność sądowa’ (2005) No LXXIII PPiA, 93 ff.
  46. M Kloth, Immunities and the Right of Access to Court under Article 6 of the European Convention on Human Rights (Leiden Boston 2010) passim. 
  47. N Klamaris, ‘Das prozessuale Grundrecht auf Justizgewährung am Beispiel der griechischen Rechtsordnung’ in P Gottwald, H Prütting, Festschrift für Karl Heinz Schwab zum 70. Geburtstag (Beck 1990) 269 ff. 
  48. N Klamaris, ‘Die „Parteibezogenen” bzw „Persönlichen“ Prozessvoraussetzungen nach dem griechischen Zivilprozessrecht’ in R Geimer, R Schutze, T Garber (eds) Europäische und Internationale Dimensionen des Rechts. Festschrift für Daphne-Ariane Simotta (Lexis Nexis 2012) 291 ff. 
  49. P Laband, Das Staatsrecht des Deutschen Reiches (vol 3, Laupp 1901).
  50. D Leipold, ‘Immunität versus Rechtsschutzgarantie’ in Festschrift für Gerhard Lüke zum 70. Geburtstag (Beck 1997) 353 ff. 
  51. H Mądrzak, ‘Prawo do sądu jako gwarancja ochrony praw człowieka (stadium na tle polskiego prawa konstytucyjnego, prawa cywilnego materialnego i procesowego)’ in L Wiśniewski (ed) Podstawowe prawa jednostki i ich sądowa ochrona (Wydawnictwo Sejmowe 1997) 186 ff. 
  52. J Meyer-Ladewig, Konvention zum Schutz der Menschenrechte und der Grundfreiheiten (Nomos 2003) 98-101; F C Mayer in U Karpenstein, FC Mayer (eds), Konvention zum Schutz der Menschenrechte und Grundfreiheiten (Beck 2015) 176. 
  53. J Mucha, Zawisłość sprawy w procesie cywilnym (Wolters Kluwer Polska 2014) 136. 
  54. A Olaś, Umorzenie procesu cywilnego (CH Beck 2016) 122.
  55. H J Papier, ‘Justizgewähranspruch’ in J Isensee, P Kirchhof (eds), Handbuch des Staatsrechts. Grundrechte: Wirtschaft, Verfahren, Gleichheit (vol 8, Heidelberg 2010), 492 ff.
  56. H-J Papier, ‘Justizgewähranspruch’ in J Isensee, P Kirchhof (eds), Handbuch des Staatsrechts, Bd. VIII. Grundrechte: Wirtschaft, Verfahren, Gleichheit (Heidelberg 2010) 499. 
  57. E Schumann, ‘Das Rechtsverweigerungsverbot. Historische und methodologische Bemerkungen zur Pflicht, das Recht auszulegen, zu ergänzen und fortzubilden’ (1968) No 102 ZZP 79 ff.
  58. H Trammer, Następcza bezprzedmiotowość procesu cywilnego (Kraków 1950) 20.
  59. J Vincent, S Guinchard, Procédure civile (Dalloz 2001) 139.
  60. M Pilich ‘Wpływ orzeczeń Trybunału Konstytucyjnego na Kodeks postępowania cywilnego’ in (ed) T Ereciński, K Weitz, Orzecznictwo Trybunału Konstytucyjnego a Kodeks postępowania cywilnego. Materiały Ogólnopolskiego Zjazdu Katedr i Zakładów Postępowania Cywilnego, Serock k. Warszawy, 24-26 września 2009 (Warszawa 2010).
  61. N Półtorak in A Wróbel (ed), Karta Praw Podstawowych Unii Europejskiej. Komentarz (CH Beck 2013), 1225-1227.
  62. P van Dijk in P Van Dijk et al. (eds), Theory and Practice of the European Convention on Human Rights (Intersentia 2006) 570.
  63. Polish Code of Civil Proceedings of 17 November 1964 (unified version: Journal of Law 2018 item 1360).
  64. Z Resich in J Lapierre, J Jodłowski, Z Resich, T Misiuk-Jodłowska, K Weitz (eds), Postępowanie cywilne (Wolters Kluwer 2016) 72.
  65. Z Resich, Przesłanki procesowe (Wydaw. Prawnicze 1966) 104. 
  66. K H Schwab, ‘Zur Wiederbelebung des Rechtsschutzanspruchs’ (1968) No 5-6 ZZP 412 ff. 
  67. R Stürner, ‘Verfahrensgrundsätze des Zivilprozesses und Verfassung’ in W Grunsky (ed), Festschrift für Fritz Baur (Mohr Siebeck 1981) 650 ff. 
  68. K Weitz, Jurysdykcja krajowa w postępowaniu cywilnym (Wydawnictwo Prawo i Praktyka Gospodarcza 2005) 390. 
  69. T Zembrzuski, Nieważność postępowania w procesie cywilnym (Wolters Kluwer Polska 2017) 527-530.

Reviews for article

Add a Review

Reviews are moderated and will be published after verification!
All comments not related to reviews of the article will be deleted!

Голаб Агнєшка. Відмова у прийнятті до розгляду справи в цивільному судочинстві та доступ до правосуддя. Access to Justice in Eastern Europe, 2019, Випуск 2 (3), C. 86-95.
 

Анотація. Стаття присвячена проблемам відмови у прийнятті до розгляду справи у цивільному судочинстві та доступу до правосуддя. Авторка розглядає тему у таких її аспектах, як історичні передумови проблеми, право на суд у польській судовій практиці та юриспруденції, порядок перегляду абсолютних процедурних передумов, вплив автономії сторони на закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення у Польщі. Під час відкриття судового провадження позивач має намір отримати остаточне та однозначне рішення щодо суті справи, що врегульовує правову проблему, яка була незрозумілою до подання позову до суду. Однак досягти цієї мети не завжди можливо. Суд може бути зобов'язаний відхилити позов або закрити провадження у справі з формальних причин. Такі ситуації дають можливість ромірковувати, чи порушується при таких суто формальних, процесуальних рішеннях права позивача в аспекті «права на рішення», тобто права на розгляд та вирішення справи. Авторка аналізує це питання з посиланням на так звані абсолютні процесуальні передумови (нім. Prozessvoraussetzungen) та їх вплив на конституційні положення та засновані на Договорах ЄС гарантії доступу до суду. В результаті авторка доходить висновку про те, що право сторони на відкриття провадження у цивільній справі співвідноситься із зобов'язанням суду ухвалити рішення у спосіб та у формі, передбаченій законом. З огляду на це, слід визнати, що право на суд в аспекті «права на рішення» не забезпечує виконання, коли суд ухвалює суто формальне рішення, таке як рішення про відмову у відкритті провадження або рішення про закриття провадження у справі. Право на суд у цьому аспекті було б реалізовано лише у випадку, якщо позивач отримав рішення по суті справи. Тим не менш, ситуація, коли суд відхиляє позов або закриває провадження у справі, не слід сприймати як порушення або обмеження доступу сторони до суду. Право на суд зумовлене виконанням низки процесуальних вимог, встановлених у законодавстві, які є необхідною умовою розгляду справи по суті. Поки дана процесуальна вимога не буде оскаржена і негативно оцінена конституційним судом, не можна апріорі припускати будь-яке обмеження у доступі до суду.

Ключові слова: доступ до суду, право на рішення суду, недопустимість провадження у справі, цивільний процес.

Keywords

  • Access to Court, Right to a Judgement, Inadmissibility of Proceedings, Civil Procedure

How to cite it?

  • A Golab, 'Inadmissibility of Civil Proceedings and Access to Court' (2019) No 2 (3) Access to Justice in Eastern Europe 86-95.