Territorial Tort Exception? The Ukrainian Supreme Court Held that the Russian Federation Could Not Plead Immunity with regard to Tort Claims Brought by the Victims of the Russia-Ukraine War
Summary: 1. Introduction. – 2. The Milestone Case: Procedural History and the Supreme Court’s Ruling. – 3. The Supreme Court’s Ruling in a Broader Context: What the Supreme Court Did Not Say (explicitly). – 4. Instead of a Conclusion: Did the Supreme Court Rule Correctly? – 5. Epilogue.
Abstract
Note from the Field
Access to Justice Amid War in Ukraine Gateway
The jurisdictional immunity of a state means that the state cannot be involved as a defendant in a case considered by a foreign court. In Ukraine, the rule on the jurisdictional immunity of a foreign state is enshrined in Art. 79 of the Law of Ukraine ‘On Private International Law’. Until 14 April 2022, the Ukrainian Supreme Court rigidly applied the provisions of the said article and recognised the Russian Federation’s immunity with regard to claims brought by Ukrainian citizens seeking compensation for harm caused by the armed conflict that commenced in 2014. Yet shortly after 24 February 2022, when Russia’s aggression against Ukraine entered a new phase, i.e., the phase of full-scale war, the Supreme Court changed its mind.
This note addresses the ruling of the Ukrainian Supreme Court of 14 April 2022 in case no. 308/9708/19, where the Court held that the Russian Federation could not plead immunity with regard to tort claims brought by the victims of the Russia-Ukraine war. In reaching this conclusion, the Court relied on the territorial tort exception enshrined in the European Convention on State Immunity (Basel, 16 May 1972) and the UN Convention on Jurisdictional Immunities of States and Their Property. Though neither of the two conventions has been ratified by either Ukraine or the Russian Federation, the Court found that these conventions indicate a general tendency in international customary law towards limiting the jurisdictional immunity of the states.
The reasoning of the Supreme Court is examined by scrutinising the authorities the Court adduced in support of its ruling, as well as by putting the ruling in the broader context of the jurisprudence of the International Court of Justice (ICJ) and European Court of Human Rights (ECtHR).
It is concluded that what the Supreme Court utilised is not the territorial tort exception but rather the ‘human rights/jus cogens’ exception. Further, the case before the Ukrainian Supreme Court is distinguishable from the ICJ and the ECtHR cases, where it was held that notwithstanding gross violations of human rights, the respondent state should nevertheless enjoy immunity. Unlike those cases, the Ukrainian case was tried amid the ongoing war, when no reparation agreements had been concluded, the legitimate aim of ‘promoting comity and good relations between states’ had been frustrated, and it was no longer possible to justify the restriction of the plaintiff’s right of access to a fair trial.
About Authors
Bohdan Karnaukh
PhD (Law), Assoc. Prof. of Civil Law Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine
b.p.karnauh@nlu.edu.ua
https://orcid.org/0000-0003-1968-3051
Corresponding author, solely responsible for text (Credit taxonomy).
Managing editor – Dr. Olena Terekh. English Editor – Dr. Sarah White.
Copyright: © 2022 Bohdan Karnaukh. This is an open access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited.
References
- Baczynska, G ‘Russia says no proof it sent troops, arms to east Ukraine’ (Reuters, 21 January 2015) https://www.reuters.com/article/us-ukraine-crisis-lavrov-idUSKBN0KU12Y20150121 accessed 02 May 2022.
- De Santis di Nicola, F ‘Civil Actions for Damages Caused by War Crimes vs. State Immunity from Jurisdiction and the Political Act Doctrine: ECtHR, ICJ and Italian Courts’ (2016) 2 International Comparative Jurisprudence 107.
- Document A/46/10: Report of the International Law Commission on the
- work of its forty-third session (29 April-19 July 1991) (1991) II(2) Yearbook of International Law Commission 1.
- Engel, P ‘Putin: “I will say this clearly: There are no Russian troops in Ukraine”’ (Insider, 16 April 2015) https://www.businessinsider.com/putin-i-will-say-this-clearly-there-are-no-russian-troops-in-ukraine-2015-4accessed 02 May 2022.
- Global Rights Compliance, ‘International Law and Defining Russia’s Involvement in Crimea and Donbas’ (13 February 2022) https://globalrightscompliance.com/wp-content/uploads/2022/05/International-Law-and-Russia-Involvement-in-Crimea-and-Donbas.pdf?fbclid=IwAR10X5oKd4-YcVtiTGaZC8m0Le9_MxchdQ2wTKeNFNcazaoWw6F7NP0YToc accessed 02 May 2022.
- Karnaukh, B ‘Ukraine: The Untapped Potential of Tort Law’ in E Aristova & U Grusic (eds), Civil remedies and human rights in flux: Key legal developments in selected jurisdictions (Hart Publishing 2022) 333-340.
- ‘Putin reiterated the absence of the Russian army in the Donbass’ (Interfax, 14 December 2017) https://interfax.com.ua/news/general/469917.html accessed 02 May 2022.
- Tsuvina, T ‘Right of Access to a Court: Approach of the ECtHR’ (2020) 4 Entrepreneurship, Economy and Law 60.
- United Nations doc. A/C.6/59/SR.13 (2005) UN General Assembly Fifty-ninth Session Official Records 1.
- Walker, S ‘Putin admits Russian military presence in Ukraine for first time’ (The Guardian, 17 December 2015) https://www.theguardian.com/world/2015/dec/17/vladimir-putin-admits-russian-military-presence-ukraineaccessed 02 May 2022.
Reviews for article
Add a Review
Note from the Field
Access to Justice Amid War in Ukraine Gateway
Територіальний деліктний виняток?
Український Верховний Суд ухвалив, що Російська Федерація не може посилатися на імунітет щодо позовів, які пред’являються жертвами російсько-української війни
https://doi.org/10.33327/AJEE-18-5.2-n000321UK
Богдан Карнаух,
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права No1, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна
Редактор української мови – Поліна Львова
Анотація
Передмова. Юрисдикційний імунітет держави означає, що одна держава не може бути притягнута як відповідач у справі, яку розглядає суд іншої держави. В Україні правило про імунітет іноземних держав передбачено статтею 79 Закону України «Про міжнародне приватне право». До 14 квітня 2022 року український Верховний Суд суворо додержувався приписів відповідної статті і визнавав за Російською Федерацією ( далі – РФ) імунітет у справах за позовами українських громадян про відшкодування шкоди, завданої вторгненням, яке почалося у 2014 році. Та невдовзі потому як 24 лютого 2022 року російська агресія проти України перейшла в нову фазу – фазу повномасштабної війни – Верховний Суд таки змінив свою думку.
Методологія. Публікація присвячена постанові Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі No 308/9708/19, де Суд ухвалив, що РФ не може посилатися на імунітет щодо позовів, які пред’являються жертвами російсько-української війни. Цей висновок спирається на правило про територіальний деліктний виняток, закріплене у двох міжнародних конвенціях – Європейській конвенції про імунітет держав (Базель, 16 травня 1972 року) та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності. Хоча жодна із двох конвенцій не була ратифікована ні Україною, ні РФ, Суд ухвалив, що ці конвенції відображають загальну тенденцію до обмеження юрисдикційного імунітету держав у міжнародному праві.
Обґрунтування, наведене Верховним Судом, аналізується у статті шляхом ретельного вивчення джерел, на які Суд посилається, а також через розгляд присуду на тлі широкого контексту юриспруденції Міжнародного Суду ООН і Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Результати й висновки. Зроблено висновок, що те, що насправді використав український Верховний Суд, – це не територіальний деліктний виняток, а радше «права людини/jus cogens-виняток». По-друге, справа перед Верховним Судом українським відмінна від тих, що розглядалися Міжнародним Судом ООН і ЄСПЛ, і в яких було постановлено, що незважаючи на кричущі порушення прав людини держава, одначе, повинна користуватися імунітетом. На відміну від цих справ, українська справа розглядалась безпосередньо під час війни, коли ще не укладено жодних угод про репарації, і легітимна мета «забезпечення взаємоввічливості й добрих відносин», будучи цілковито знівельованою, вже більше не може виправдовувати обмеження прав позивачів на доступ до суду
How to cite it?
-
Karnaukh B ‘Territorial Tort Exception? The Ukrainian Supreme Court Held that the Russian Federation Could Not Plead Immunity with regard to Tort Claims Brought by the Victims of the Russia-Ukraine War’ 2022 3(15) Access to Justice in Eastern Europe 165-177. DOI: https://doi.org/10.33327/AJEE-18-5.2-n000321
